Відмінності між версіями «Смакота»
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Смакота - іменник, жіночий рід, неістота | Смакота - іменник, жіночий рід, неістота | ||
| − | Відмінок | + | '''Відмінок / Однина''' |
| − | Називний | + | Називний: ''смакота'' |
| − | Родовий | + | Родовий: ''смакоти'' |
| − | Давальний | + | Давальний: ''смакоті'' |
| − | Знахідний | + | Знахідний: ''смакоту'' |
| − | Орудний | + | Орудний: ''смакотою'' |
| − | Місцевий | + | Місцевий: ''на/у смакоті'' |
| − | Кличний | + | Кличний: ''смакото'' |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 20:41, 18 квітня 2024
Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту. Чуб. V. 1100.
Зміст
Тлумачення слова
СМАКОТА́, и, жін., розм. 1. Те саме, що смак 1. — Тітка Катерина насмажила на салі якихось чудових, нечуваної смакоти, коржиків (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 112).
2. Що-небудь дуже смачне. — Яка смакота і красота на столі! — захоплювалася Любочка (Вадим Собко, Справа.., 1959, 17); — Уявіть собі півдюжини засмажених голуб'ячих тушок. Розкіш! Смакота! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 104).
Орфографія (словоформи)
Смакота - іменник, жіночий рід, неістота
Відмінок / Однина
Називний: смакота
Родовий: смакоти
Давальний: смакоті
Знахідний: смакоту
Орудний: смакотою
Місцевий: на/у смакоті
Кличний: смакото
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 394. https://sum.in.ua/s/Smakota
