Відмінності між версіями «Удатний»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
Версія за 19:46, 18 квітня 2024
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках УДАТНИЙ (ВДАТНИЙ), а, е. 1. Який має певні здібності, уміє і може робити що-небудь; здібний. - Що то за парубок хороший, роботящий, удатний, - се матері втіха від бога, а не син! (Вовчок, І, 1955, 200); Один, ще змалку вдатний, Шпак у Щиглика співать навчився (Гл., Вибр., 1951, 41); В роботі [Оленка] проворна, вдатна, нарівні з дорослими поле (Горд., II, 1959, 121); Кажуть люди, що я вдатна, Бо ще юна, а вже знатна (Воскр., З перцем!, 1957, 79); // до чого, на що, а також з інфін. Який має хист до чого-небудь конкретного. А дід дуже був вдатний рибу ловить (Україна.., І, 1960, 320); Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний! (Мирний, І, 1949, 163); - Я не вдатний до науки й буду господарем! (Коб., II, 1956, 268); [Оля (сміється ):] До загсу? Ще втечеш, гляди, з весілля. Ні разу не сказав мені: люблю. Не вдатний ти до справжнього кохання (Підс., Жарти.., 1968, 79); // Гарний у всіх відношеннях - вродливий, міцний, здоровий. Марко виходить з-за столу, розправляв плечі, розмахує руками, земля під ним точиться, удатний такий молодець, показний хлопець (Горд., Дівчина.., 1954, 170); [Старшина:] Ти, дурочко, подумай краще, чим же я не вдатний з себе? (Кроп., І, 1958, 512); - Один ти, Явтуше, на цілому білому світі. Не який там удатний, і стражденний, і нещасний, але мій... (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 205).
2. Який закінчився удачею; успішний. Дехто розказував про свої вдатні чи не зовсім вдатні останні екзамени (Н.-Лев., І, 1956, 618); Вчора був у мене день не з дуже вдатних (Коцюб., III, 1956, 334).
3. Який цілком відповідає певним вимогам. Вони [генеральні репетиції] виходять кращі і вдатніші, ніж концерти (Н.-Лев., III, 1956, 304); Сердечно дякую за Ваш [О. Кобилянської] лист і фотографію, хоч вона і не дуже вдатна, та все ж нагадує трошки Вас (Л. Укр., V, 1956, 328).
4. Який точно й виразно передає суть явища; влучний. Передражнювання вийшло таке добре та вдатне, що всі в хаті аж реготались (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Скоро вже перестають задоволяти [задовольняти] звичайні слова, співаки починають добирати щось моцнішого [чогось міцнішого] - і при вдатній присоленій римі вибухає корчма реготом, мов десь вистрілили з гармати поблизу (Хотк., II, 1966, 416).
Ілюстрації
|
|
|
|
