Відмінності між версіями «Лунати»
(Створена сторінка: '''Луна́ти, -на́ю, -єш, '''''гл. ''Откликаться (о звукѣ), раздаваться. ''Так співає, аж по селу лун...) |
|||
| (не показана одна проміжна версія 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Луна́ти, -на́ю, -єш, ''''' | + | '''<big>Луна́ти, -на́ю, -єш,</big>''' ''дієсл.'' - те саме, що '''звуча́ти'''. ''Далеко співи десь лунають, На небі зірка миготить (Пісні та романси.., II, 1956, 209); Його голос лунав по пустім коридорі і відбивався десь далеко в другім його кінці (Фр., VI, 1951, 336); Громом молодим котилося над нами, лунало на ланах: "Вперед за владу Рад!" (Сос., І, 1957, 261); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (Гончар, II, 1959, 428);'' // Бути сповненим звучання. ''Лунає співом, ляском, криком ліс (Фр., XIII, 1954, 133);'' // Звучати як відзвук, відгомін чого-небудь. ''Щось гукне: "Химо! Химо!" — та й піде гук по темному бору, аж лунає (Вовчок, І, 1955, 53); Площа ще де-де лунала від кроків людей (Фр., VII, 1951, 355);'' // безос. ''— Ха-ха-ха! — лунало довгою вулицею просторого села від срібного дівочого сміху (Кобр., Вибр., 1954, 163).'' |
| + | ''Так співає, аж по селу лунає. ''МВ. І. 93. ''А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку. ''Г. Барв. 418. // '''Луна́ти у ву́хах (у се́рці і т. ін)''' — зберігатися в пам’яті, не стиратися в пам’яті. ''Довгу хвилину стояла Хима перед карнавкою, слухаючи, як той згук "білих грошей" лунав в її вухах (Коцюб., І, 1955, 95); В його душі лунає пісня незнайомої дівчини (Н.-Лев., II, 1956, 170); У Тихона в ухах лунав іще її голос стримано-хвильний (Головко, II, 1957, 116).'' // перен. '''Поширюватися далеко, бути відомим скрізь.''' ''Пісня [кобзаря] не вмирає, На весь мир лунає (Л. Укр., І, 1951, 9); Голос радянських драматургів лунає серед борців за мир у всьому світі (Літ. газ., 31.VIII 1950, 1).'' Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 555. | ||
| + | |||
[[Категорія:Лу]] | [[Категорія:Лу]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ЛУНА́ТИ а́є, недок. | ||
| + | |||
| + | '''Те саме, що звуча́ти''' | ||
| + | |||
| + | ''Приклади'' | ||
| + | |||
| + | Голос Семена Івановича лунав по лісу чимраз гучніше й азартніше. (Б. Антоненко-Давидович) | ||
| + | У свiтлицi лунало багато голосiв, бряжчали келихи. (С. Скляренко) | ||
| + | Цього разу не стукало вічно у дверях, не лунала команда встати. (А. Дімаров) | ||
| + | В городі розпочалися торги, лунали пісні, музика, лилося вино. (П. Загребельний) | ||
| + | Якийсь час іще лунав оркестр, завершуючи всю сцену потужною і трагічною, та все-таки, в чомусь найсуттєвішому, оптимістичною кодою. (Ю. Андрухович) | ||
| + | |||
| + | '''Бути сповненим звучання.''' | ||
| + | |||
| + | ''Приклади'' | ||
| + | |||
| + | Лунає співом, ляском, криком ліс. (І. Франко) | ||
| + | |||
| + | '''Звучати як відзвук, відгомін чого-небудь.''' | ||
| + | |||
| + | ''Приклади'' | ||
| + | |||
| + | Щось гукне: “Химо! Химо!” – та й піде гук по темному бору, аж лунає. (Марко Вовчок) | ||
| + | Кроки людей лунають дзвінко, самотньо у височенних колодязях вулиць. (В. Винниченко) | ||
| + | Деколи з-під землі лунає стукіт коліс. (Ю. Винничук) | ||
| + | |||
| + | '''безос.''' | ||
| + | |||
| + | ''Приклади'' | ||
| + | |||
| + | – Ха-ха-ха! – лунало довгою вулицею просторого села від срібного дівочого сміху. (Н. Кобринська) | ||
| + | – Ігор тут! Ігор з нами! – лунало по рядах, і вої з новим завзяттям кидалися в бій. (В. Малик) | ||
| + | Він кричав тоді, коли мали утихнути удари пари копит та іще не лунало удару інших. (Г. Колісник) | ||
| + | |||
| + | '''перен. Поширюватися далеко, бути відомим скрізь.''' | ||
| + | |||
| + | ''Приклади'' | ||
| + | |||
| + | Дванадцять їздців В опівнічну їде годину, Розпучливий спів Лунає на всю Україну. (Б. Лепкий) | ||
| + | Скрізь ця лунатиме слава, де промінь світання сягає. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [https://sum20ua.com/?wordid=0&page=0 Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)] | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лунає2024.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лунає2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 59635845-stock-photo-closeup-on-young-woman-singing.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лунає3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | [[Файл:5ebb5fcb7007b9e228fe42143f1731f9 w200.gif|200px|міні|ліворуч]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 12:36, 18 квітня 2024
Луна́ти, -на́ю, -єш, дієсл. - те саме, що звуча́ти. Далеко співи десь лунають, На небі зірка миготить (Пісні та романси.., II, 1956, 209); Його голос лунав по пустім коридорі і відбивався десь далеко в другім його кінці (Фр., VI, 1951, 336); Громом молодим котилося над нами, лунало на ланах: "Вперед за владу Рад!" (Сос., І, 1957, 261); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (Гончар, II, 1959, 428); // Бути сповненим звучання. Лунає співом, ляском, криком ліс (Фр., XIII, 1954, 133); // Звучати як відзвук, відгомін чого-небудь. Щось гукне: "Химо! Химо!" — та й піде гук по темному бору, аж лунає (Вовчок, І, 1955, 53); Площа ще де-де лунала від кроків людей (Фр., VII, 1951, 355); // безос. — Ха-ха-ха! — лунало довгою вулицею просторого села від срібного дівочого сміху (Кобр., Вибр., 1954, 163). Так співає, аж по селу лунає. МВ. І. 93. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку. Г. Барв. 418. // Луна́ти у ву́хах (у се́рці і т. ін) — зберігатися в пам’яті, не стиратися в пам’яті. Довгу хвилину стояла Хима перед карнавкою, слухаючи, як той згук "білих грошей" лунав в її вухах (Коцюб., І, 1955, 95); В його душі лунає пісня незнайомої дівчини (Н.-Лев., II, 1956, 170); У Тихона в ухах лунав іще її голос стримано-хвильний (Головко, II, 1957, 116). // перен. Поширюватися далеко, бути відомим скрізь. Пісня [кобзаря] не вмирає, На весь мир лунає (Л. Укр., І, 1951, 9); Голос радянських драматургів лунає серед борців за мир у всьому світі (Літ. газ., 31.VIII 1950, 1). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 555.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛУНА́ТИ а́є, недок.
Те саме, що звуча́ти
Приклади
Голос Семена Івановича лунав по лісу чимраз гучніше й азартніше. (Б. Антоненко-Давидович) У свiтлицi лунало багато голосiв, бряжчали келихи. (С. Скляренко) Цього разу не стукало вічно у дверях, не лунала команда встати. (А. Дімаров) В городі розпочалися торги, лунали пісні, музика, лилося вино. (П. Загребельний) Якийсь час іще лунав оркестр, завершуючи всю сцену потужною і трагічною, та все-таки, в чомусь найсуттєвішому, оптимістичною кодою. (Ю. Андрухович)
Бути сповненим звучання.
Приклади
Лунає співом, ляском, криком ліс. (І. Франко)
Звучати як відзвук, відгомін чого-небудь.
Приклади
Щось гукне: “Химо! Химо!” – та й піде гук по темному бору, аж лунає. (Марко Вовчок) Кроки людей лунають дзвінко, самотньо у височенних колодязях вулиць. (В. Винниченко) Деколи з-під землі лунає стукіт коліс. (Ю. Винничук)
безос.
Приклади
– Ха-ха-ха! – лунало довгою вулицею просторого села від срібного дівочого сміху. (Н. Кобринська) – Ігор тут! Ігор з нами! – лунало по рядах, і вої з новим завзяттям кидалися в бій. (В. Малик) Він кричав тоді, коли мали утихнути удари пари копит та іще не лунало удару інших. (Г. Колісник)
перен. Поширюватися далеко, бути відомим скрізь.
Приклади
Дванадцять їздців В опівнічну їде годину, Розпучливий спів Лунає на всю Україну. (Б. Лепкий) Скрізь ця лунатиме слава, де промінь світання сягає. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
