Відмінності між версіями «Гогіт»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 17 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Гогіт, готу, '''''м. ''1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. (См. '''гоготати. '''(На ярмарку) ''гогот та рейвах. ''О. 1862. VI. 98.  
 
'''Гогіт, готу, '''''м. ''1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. (См. '''гоготати. '''(На ярмарку) ''гогот та рейвах. ''О. 1862. VI. 98.  
 
[[Категорія:Го]]
 
[[Категорія:Го]]
1. Видавати сильні глухі переривисті звуки (про грім, полум'я і т. ін.). Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає (Тарас Шевченко, I, 1951, 113); Тільки тепер почув [Саїд], як гоготів.. водоспад (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 249).
+
 
2. Видавати звуки, схожі на «го-го» (про гусей). Гуси під небом почнуть гоготіти (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); Скільки клопоту в бабусі: Кури, пави, утки, гуси... Ті гогочуть, ті голосять — У бабусі їсти просять (Микола Шпак, Вибр., 1952, 68).
+
==Сучасні словники==
3. розм. Голосно, нестримно сміятися. Пани професори про щось довго сперечались, не слухаючи і перебиваючи один одного: Іваницький тихо, замріяно, зі скаргою, крізь сльози, — Турчинович бурхливо, гогочучи (Петро Колесник. Терен.., 1959, 41); Мов мурашня, копошиться людська маса, вигукує круті слова, гогоче (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 350).
+
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 
 +
'''Звуки, шум гоготання.'''
 +
 
 +
''Приклади''
 +
 
 +
Яскраво палали підпалені ожереди соломи по дворах, і до гуркоту бою, до дитячого вереску, іржання коней, стогону і зойків влилися тріск і гогіт вогню (З. Тулуб); Металічний лязк потонув у .. гоготі моторів, у витті пропелерів (Іван Ле); Зараз вона [шеренга] була схожа на темну хвилю, що з шаленим гоготом котилася згори (М. Сиротюк).  
 +
 
 +
[https://sum20ua.com/?wordid=0&page=0 Словник української мови (СУМ-20)]
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гогіт1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гогіт2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сміх268.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:65635621635.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
[[Файл:Гогіт3.gif|200px|міні|ліворуч]]
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Поточна версія на 15:47, 17 квітня 2024

Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. (См. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Звуки, шум гоготання.

Приклади

Яскраво палали підпалені ожереди соломи по дворах, і до гуркоту бою, до дитячого вереску, іржання коней, стогону і зойків влилися тріск і гогіт вогню (З. Тулуб); Металічний лязк потонув у .. гоготі моторів, у витті пропелерів (Іван Ле); Зараз вона [шеренга] була схожа на темну хвилю, що з шаленим гоготом котилася згори (М. Сиротюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Ілюстрації

Гогіт1.jpg Гогіт2.jpg Сміх268.jpg 65635621635.jpg

Медіа

Гогіт3.gif