Відмінності між версіями «Укликати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
| − | УКЛИКА́ТИ, а?ю, а?єш, недок., УКЛИ́КАТИ, и?чу, и?чеш, док., перех., розм., рідко. Закликати, запрошувати. — Уклич її [Галю]... Братику! голубчику!.. — Добре. Укличу (Панас Мирний, IV, 1955, 130). | + | '''УКЛИКА́ТИ''', а?ю, а?єш, недок., '''УКЛИ́КАТИ''', и?чу, и?чеш, док., перех., розм., рідко. Закликати, запрошувати. — Уклич її [Галю]... Братику! голубчику!.. — Добре. Укличу (Панас Мирний, IV, 1955, 130). |
Версія за 00:41, 15 квітня 2024
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УКЛИКА́ТИ, а?ю, а?єш, недок., УКЛИ́КАТИ, и?чу, и?чеш, док., перех., розм., рідко. Закликати, запрошувати. — Уклич її [Галю]... Братику! голубчику!.. — Добре. Укличу (Панас Мирний, IV, 1955, 130).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 417.
