Відмінності між версіями «Мерзлякуватий»
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
// Власт. людині, що боїться холоду, морозу. Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 172); На обличчі його розлився якийсь мерзлякуватий синій відтінок (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 94). | // Власт. людині, що боїться холоду, морозу. Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 172); На обличчі його розлився якийсь мерзлякуватий синій відтінок (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 94). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 19:35, 14 квітня 2024
Мерзлякуватий, -а, -е. Чувствительный к холоду.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
МЕРЗЛЯКУВА́ТИЙ, а, е. Дуже чутливий до холоду, морозу. Голова завкому Заяць, мерзлякуватий, маленький, наче недорослий, не дивлячись, знімав з дротини ключі і під оплески оддавав їх новосельцям (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 160);
// у знач. ім. мерзлякуватий, того, чол.; мерзлякувата, тої, жін. Дуже чутлива до холоду, морозу людина. Мерзлякуватому й на печі холодно (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 281);
// Власт. людині, що боїться холоду, морозу. Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 172); На обличчі його розлився якийсь мерзлякуватий синій відтінок (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 94).
