Відмінності між версіями «Лозовий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 28: Рядок 28:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лозовий 13.04.2024 2053.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лозовий 13.04.2024 2053.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Рядок 40: Рядок 38:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
 +
[https://sum.in.ua/s/lozovyj Лозовий ― значення слова у словнику]
 +
 +
[https://sum.in.ua/s/loza Лоза ― значення слова у словнику]
 +
 +
[[Лоза]]
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Версія за 19:58, 13 квітня 2024

Лозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛОЗОВИ́Й, а, е. Зробл., вигот. із лози (у 1 знач.). Загородку заплели нову, кругом обгородили новою лозовою лісою (Панас Мирний, I, 1949, 367); Вони сиділи за лозовим столиком (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 541.

ЛОЗА́, и, жін.

1. Народна назва деяких кущових порід верби. Понад Россю над самим берегом росли довгими рядками верби та лози (Нечуй-Левицький, II, 1956, 312); По берегах річок ніжні верби і лози над водою і в воді радували людську душу (Олександр Довженко, I, 1958, 173); * У порівняннях. Люде гнуться, як ті лози, Куди вітер віє (Тарас Шевченко, I, 1963, 32); // Довге тонке стебло цих та деяких інших кущових рослин; лозина (у 1 знач.). Він давно вже лагодився піти до Запари попрохати дозволу нарізати лози в його лузі (Борис Грінченко, I, 1963, 551); Сокири гупали в грубе коріння, аж листя тремтіло на гнучких лозах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 218); Як парость виноградної лози, Плекайте мову (Максим Рильський, III, 1961, 211); * У порівняннях. Голоси переплітаються, мов лози винограду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315); // Зрізані стебла цих рослин як матеріал для деяких виробів. — Заходився раз Кирило мій Плести у хаті ясла. На що, на що — на це дотепний був. Ще і лози червоної добув (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 162); [Прокіп:] Буду з лози меблю плести (Олександр Корнійчук, П'єси, 1947, 446); // розм. Різка, дубець з цього стебла. — Хай тепер і він [пан] господарює.. на десятинках. — Ой, погосподарює він лозою по наших спинах (Михайло Стельмах, I, 1962, 627).

2. Те саме, що лозняк. Заспівали соловейки в лозах та в садах понад Россю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 156); Уздовж дороги попід вербами пішли та й пішли [козаки], поминули греблю, лози перебрели (Андрій Головко, II, 1957, 296). ♦ Довга лоза див. довгий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 541.

Ілюстрації

Лозовий 13.04.2024 2051.jpg Файл:Лозовий 13.04.2024 2050.jpgx140px Лозовий 13.04.2024 2052.jpg Лозовий 13.04.2024 2053.jpg

Див. також

Лозовий — це прикметник української мови, який використовується для опису чогось, що пов'язане з лозою або виготовлене з лози. Лоза — це гнучкі пагони деяких видів рослин, зокрема винограду, які часто використовуються для плетіння кошиків, меблів та інших предметів. Також слово «лозовий» може вживатися в переносному значенні, описуючи щось, що має властивості або характеристики лози, наприклад, гнучкість або сплетеність.

У контексті української культури, лозові вироби мають давню історію та є частиною традиційних ремесел. Лозоплетіння — це мистецтво, яке передається з покоління в покоління, і воно відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини.

Слово «лозовий» також може бути пов'язане з прізвищами або назвами, наприклад, Лозовий може бути прізвищем, яке вказує на професію пращура, що мав відношення до лозоплетіння, або на місцевість, де росла лоза.

Джерела та література

Лозовий ― значення слова у словнику

Лоза ― значення слова у словнику

Лоза

Зовнішні посилання