Відмінності між версіями «Пустіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 10: Рядок 10:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:146410290.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:146410290.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istockphoto-594481556-612x612.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

Версія за 16:20, 13 квітня 2024

Пустіти, -тію, -єш, гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПУСТІТИ, іє, недок. Те саме, що порожніти. Поле їх рік в рік гіршіє [гіршає], пустіє, Хоч орють і полють не гірше від всіх (Фр., X, 1954, 178); Двір помалу пустів. Лишились тільки обрані - Прокіп, Гуща й Мажуга (Коцюб., II, 1955, 83); Пустіє, безлюдніє вулиця - вулиця Вільної Академії (Гончар, Людина.., 1960, 52); Місця пустіють за столом: Не всі з шляхів приходять гості (Стельмах, V, 1963, 142); * Образно. Життя моє з дня на день пустіло і глухло і не було мені нічого одрадного для душі (Мирний, V, 1955, 346); // безос. Спорожнилась Ганнина скриня. Пустіє і в коморі, і на дворі (Н.-Лев., І, 1956, 101); Гомін, а за ним і музики стихають, на майдані пустіє (Вас., І, 1959, 210).

Ілюстрації

146410290.jpg Istockphoto-594481556-612x612.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Морфосинтаксичні ознаки:

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b.

Корінь: -пуст-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти

Етимолоія

Від праслов'янської форми *pustъ, від котрої також виникли д.-руськ. пускати, рос. пускать, пустить, пустой, укр. пуска́ти, білор. пускаць, болг. пу́скам, сербське пустити, тощо. Слов. форма походить до праіндоєвр. «полишати»; пор. латиське pauska «голий бугор на лузі», др.-пруське pausto ж., им. ед. «дикий», paustre «дикое место». Щодо чергування sk : st — у пусти́ти форма «пуск» могла бути новотвором.

(Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Зовнішні посилання