Відмінності між версіями «Ожинний»
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Ожинний – прикметник, який походить від іменнику ожина; можна використовувати для опису кольору (ожинна тканина), запаху (ожинний аромат), смаку (ожинний конфітюр). Наразі більше вживається слово «ожиновий», проте вони є синонімами і можуть заміняти один одного. | ||
| + | |||
[[Ожина]] | [[Ожина]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | [http://Ожинний https://sum.in.ua/s/ozhynnyj] | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
Версія за 11:28, 13 квітня 2024
Ожинний и ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146. Коли надходить [Мавка] ближче і спиняється біля ожинових кущів, .. то випростується і тоді видно її змарніле обличчя, подібне до Лукашевого (Леся Українка, III, 1952, 266); І вітер.. збайдужів — за дня він дихає пусткою зжатих полів, доносить з яружок ожиновий запах.., а смерком — легіт стає жорсткувато пустельним
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОЖИ́ННИЙ, а, е. Те саме, що ожиновий.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648.
ОЖИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до ожина. Коли надходить [Мавка] ближче і спиняється біля ожинових кущів, .. то випростується і тоді видно її змарніле обличчя, подібне до Лукашевого (Леся Українка, III, 1952, 266); І вітер.. збайдужів — за дня він дихає пусткою зжатих полів, доносить з яружок ожиновий запах.., а смерком — легіт стає жорсткувато пустельним (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 146).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648.
ОЖИ́НА, и, жін.
1. Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами. В лузі на калину Плететься ожина (Українські народні ліричні пісні, 1958, 620); По землі, в ровах і ямах повзе ожина, тьмяно поблискує чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 70).
2. Ягоди цієї рослини чорно-сизого кольору. Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою, як темно-багряну ожину ми рвали з тобою в гаю (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 241).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Ожинний – прикметник, який походить від іменнику ожина; можна використовувати для опису кольору (ожинна тканина), запаху (ожинний аромат), смаку (ожинний конфітюр). Наразі більше вживається слово «ожиновий», проте вони є синонімами і можуть заміняти один одного.
