Відмінності між версіями «Длятися»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Для́тися дієслово недоконаного виду затримуватися, баритися розм., рідко. | Для́тися дієслово недоконаного виду затримуватися, баритися розм., рідко. | ||
Орфографічний словник української мови. | Орфографічний словник української мови. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Длятися див. баритися | Длятися див. баритися | ||
Версія за 22:12, 12 квітня 2024
(Длятися, дляюся, -єшся, гл. Мѣшкать, возиться. Ми й не длялися: днів через три й прислали. Г. Барв. 183)
ДЛЯ́ТИСЯ, дляюся, дляєшся, недок., розм., рідко. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись за їжею (Нечуй-Левицький, III, 1956, 107); Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 292).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках: ДЛЯ́ТИСЯ для́юся, для́єшся, недок., розм. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. Приклади Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
ДЛЯ́ТИСЯ, для́юся, для́єшся, недок., розм., рідко. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись за їжею (Н.-Лев., III, 1956, 107); Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292). Словник української мови: в 11 тт. АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодід. К.: Наукова думка, 1970—1980. Т. 2. c. 313.
Для́тися дієслово недоконаного виду затримуватися, баритися розм., рідко. Орфографічний словник української мови.
Длятися див. баритися Словник синонімів української мови Вусика.
ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯ розм., ЗАБАРЯ́ТИСЯ розм., ДЛЯ́ТИСЯ розм., НАМИНА́ТИСЯ розм., ЗАГРУЗА́ТИ розм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ діал., ЗАБАВЛЯ́ТИ діал., ЗАБА́РЮВАТИ рідко, ЗАБАРЯ́ТИ рідко. — Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася (Домініка) все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); — Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); — Де ж це моя Настуся загаялася? — сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. — Гляди ж, не забаряйся! — підкреслила Катерина (Г. Коцюба); — Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); — Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок). Словник синонімів української мови.
Ілюстрації
|
|
|
|
