Відмінності між версіями «Ніб»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | НІБИ. 1. спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач.: наче, неначе, мов, немов. Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина (Шевч., II, 1953, 192). | ||
| + | |||
| + | 2. спол. з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних речень способу дії, додаткових, означальних. Пан поїхав до міста й пожалівся, ніби Джеря бунтує громаду (Н.-Лев., II, 1956, 260). | ||
| + | |||
| + | 3. част. Уживається для вираження неповної вірогідності, сумніву, непевності і т. ін. щодо висловленого в реченні. Внучка в юпку одяглась У Катрину і ніби йшла До діда в гості (Шевч., І, 1963, 318). | ||
| + | |||
| + | Тлумачення із «Словника української мови». | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 21:03, 12 квітня 2024
Ніб, Ніби, нар. Будто, точно, словно; молъ; такъ сказать. Ніби русавки Клечаними святками вигукують. Ном. № 280. Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. МВ. І. 110. Отсе ж він ніби його син, та був, бачте, у школі.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках НІБИ. 1. спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач.: наче, неначе, мов, немов. Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина (Шевч., II, 1953, 192).
2. спол. з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних речень способу дії, додаткових, означальних. Пан поїхав до міста й пожалівся, ніби Джеря бунтує громаду (Н.-Лев., II, 1956, 260).
3. част. Уживається для вираження неповної вірогідності, сумніву, непевності і т. ін. щодо висловленого в реченні. Внучка в юпку одяглась У Катрину і ніби йшла До діда в гості (Шевч., І, 1963, 318).
Тлумачення із «Словника української мови».
Ілюстрації
|
|
|
|
