Відмінності між версіями «Житник»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жук. 12.04.2024.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жук. 12.04.2024.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пшениця. 12.04.2024.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пшениця. 12.04.2024.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
|} | |} | ||
Версія за 20:18, 12 квітня 2024
Житник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурдубурду, однімайте штрикибрики (собака, люде, коні, вовк, вівця). Ном. № 294, № 122.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник.ua. Портал української мови та культури [1]
ЖИТНИК, -а, ч., ент. 1. Різновид жука. 2. зоол. Польова або хлібна миша, представлена у фауні України видом Apodemus agrarius. 3. Круглий хліб з житнього або ячмінного борошна. 4. Доглядач житніх, хлібних запасів, особливо в монастирях, коли вони володіли маєтками. 5. Той, хто годується житнім хлібом.
Горох [2]
ЖИТНИК
Різновид жука.
Словник. УКРЛІТ.ORG. Публічний електронний словник української мови [3]
Жи́тник
1) жук, що з’являється тоді, коли наливається жито в колосі;
2) людина, селянин; у народній загадці: «Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штики-брики (собака, люди, коні, вовк, вівця)» (М. Номис).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 220.
Ілюстрації
|
|
|
