Відмінності між версіями «Гогіт»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
|||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
[[Файл:Гогіт3.gif|200px|міні|центр]] | [[Файл:Гогіт3.gif|200px|міні|центр]] | ||
| − | + | ||
Версія за 19:28, 12 квітня 2024
Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. (См. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Звуки, шум гоготання.
Приклади
Яскраво палали підпалені ожереди соломи по дворах, і до гуркоту бою, до дитячого вереску, іржання коней, стогону і зойків влилися тріск і гогіт вогню (З. Тулуб); Металічний лязк потонув у .. гоготі моторів, у витті пропелерів (Іван Ле); Зараз вона [шеренга] була схожа на темну хвилю, що з шаленим гоготом котилася згори (М. Сиротюк).
Словник української мови (СУМ-20)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
