Відмінності між версіями «Жінощина»
(→Словарь росийсько-український 1893–1898рр.) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyshyvanka-zenskaja-65.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo-07-арктика-scaled-e1677486101516.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo_2023-05-19_13-07-11-1140x760.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Screenshot-at-May-20-08-19-15.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 12:13, 12 квітня 2024
Жінощина, -ни, ж. соб. = Жінота. А государиня, сказано жінощина, вона йому те і простила. ЗОЮР. І.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словарь росийсько-український 1893–1898рр.
Же́нщина = жі́нка, жіно́щина, (не замужня) = д. Дѣви́ца, (замужня) = д. Жена́, (молода) — молоди́ця, (з дитиною до шлюбу) – по́критка, на́критка, самокри́тка. – Ж. лёгкаго поведе́нія = слабка́ на вто́ри, самода́йка, цьо́хля. — Же́нщины = д. Же́нскій полъ. — Ой жінки ви, цокотухи, не смачнїш же ви сивухи. Кв. — А государиня, сказано жінощина, вона йому те й простила. н. о. К. З. о Ю. Р.
Парке́тъ, парке́тный полъ = тафльо́вана підло́га. С. Ш.
Полъ = 1. по́міст, підло́га (дощаний), діл, долі́вка (глиняний або цегельний). — На полу́ = на помо́стї, на підло́зї, на долі́вці, долї. — Парке́тный полъ = тарфльо́вана підло́га. С. Ш. — А в нашої удовицї хата на помостї, приїхали до вдовицї три козаки в гостї. н. п. — Гуляють гостї — і покотились на помостї. К. Ш. — Тодї ж мене сподївай ся в гостї, як поросте у коморі трава на помостї н. п. — Сїли гостї на помостї варенуху пити. Кн. — У Туркенї по тім боці хата на помості. К. Ш. — На підлозї пшениця не зійде. н. пр. — В сьвітлицї дубова підлога навощена. Кн. — Химерні тїнї лежали на бі́лій підлозї. Пр. — В сьвітлицї на підлозї лежали килими. Кн. — Пляшку об долівку брязь. Кн. — Хоч долї, аби у своїй волї. н. пр. — Послались долї і лягли. н. о. — Долї — дві волї: разом і нога і рука спить. н. пр. 2. пол (С. Жел.), стать, рід (С. Жел.). — І брехлива і криклива — звісно жіноча стать. Кр. — Ганну до школи не оддали: як на її стать, так науки великої не треба. Питаєте ся, що воно таке „жіноча стать“? Це значить ся, на щот „женського полу“. Кр. 3. пів, половина, половиця. — Въ по́лы, на́ полы = попола́м, напі́в. — Изъ полу́ = з полови́ни, на́ спіл (д. Полови́на).