Відмінності між версіями «Солов’ячий»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | СОЛОВ'Я́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що солов'їний. — Ти знаєш що, Іване, — сказав Карпо, — якби ми нагляділи гніздо солов'яче, то що б було? (Панас Мирний, I, 1954, 246); Якби мені крильця, Солов'ячі очі, Знялась би я, полетіла Темненької ночі (Українські народні пісні, 2, 1965, 219). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 445. | ||
СОЛОВ'Ї́НИЙ, а, е. Прикм. до соловей; належний йому. Вітром донесло До ме не щебетання солов'їне (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 67); Лине пісня вгаю солов'їна (Володимир Сосюра, II, 1958, 447); На Україні Спів солов'їний Гримить в гаях (Микола Шпак, Вибр., 1952, 63); | СОЛОВ'Ї́НИЙ, а, е. Прикм. до соловей; належний йому. Вітром донесло До ме не щебетання солов'їне (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 67); Лине пісня вгаю солов'їна (Володимир Сосюра, II, 1958, 447); На Україні Спів солов'їний Гримить в гаях (Микола Шпак, Вибр., 1952, 63); | ||
// Сповнений співу солов'їв. Мені приснились ночі солов'їні, Дівочі співи, пахощі левад (Максим Рильський, I, 1956, 240); Одного солов'їного надвечір'я.. Стародуб і Черкашин поїхали на набережну — зблизька глянути на Дніпро (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 305); | // Сповнений співу солов'їв. Мені приснились ночі солов'їні, Дівочі співи, пахощі левад (Максим Рильський, I, 1956, 240); Одного солов'їного надвечір'я.. Стародуб і Черкашин поїхали на набережну — зблизька глянути на Дніпро (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 305); | ||
Версія за 10:43, 12 квітня 2024
Солов’ячий, -а, -е = Солов’їний. Як би ж у мене крилечка, солов’ячі очі, полетіла б у дорогу темненької ночі. Чуб. V. 741.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) СОЛОВ'Я́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що солов'їний. — Ти знаєш що, Іване, — сказав Карпо, — якби ми нагляділи гніздо солов'яче, то що б було? (Панас Мирний, I, 1954, 246); Якби мені крильця, Солов'ячі очі, Знялась би я, полетіла Темненької ночі (Українські народні пісні, 2, 1965, 219).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 445. СОЛОВ'Ї́НИЙ, а, е. Прикм. до соловей; належний йому. Вітром донесло До ме не щебетання солов'їне (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 67); Лине пісня вгаю солов'їна (Володимир Сосюра, II, 1958, 447); На Україні Спів солов'їний Гримить в гаях (Микола Шпак, Вибр., 1952, 63); // Сповнений співу солов'їв. Мені приснились ночі солов'їні, Дівочі співи, пахощі левад (Максим Рильський, I, 1956, 240); Одного солов'їного надвечір'я.. Стародуб і Черкашин поїхали на набережну — зблизька глянути на Дніпро (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 305); // У якому гніздяться і співають солов'ї. Сади солов'їні і росяні Наливатимуть плід і горітимуть цвітом (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 171); // Власт. солов'єві; такий, як у соловая. [Маруся:] Якби в мене крилечка, солов'їні очі, Полетіла б я в дорогу темненької ночі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 452); Що солов'їний Вустин голос, коли скриня порожня? (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 13).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 445.
Ілюстрації
|
[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | 
|
|
