Відмінності між версіями «Поблукати»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | [https://sum20ua.com/?page=2464&searchWord=%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9&wordid=79507 Словник української мови] | |
+ | |||
+ | ПОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Блукати (у 1 знач.) якийсь час. Гордій одного дня взяв рушницю та й подався з дому. Власне, він не полювати йшов, а так, поблукати (Б. Грінченко); – Корівка хай собі пасеться, а я поблукаю (Григорій Тютюнник); Поблукавши пів години серед строкатої юрби, я відчув, що вже нагуляв собі апетит, і попрямував до невеликого ресторанчика (О. Авраменко, В. Авраменко); Поблукавши по селищу й дошукавшись, нарешті, інженерчиної квартири, він несміливо постукав у двері (Г. Коцюба); Нагода ще раз побачити таємничу господиню вабила його незмірно. Правда, довелося трохи поблукати, заки трафив на ту вуличку (Ю. Винничук); Поблукавши коридорами, знаходжу свою дев'ятнадцяту залу (С. Жадан); Мало жив я, та чимало Поблукав по світу (П. Грабовський); Поблукали ми по світу У своїй мандрівці дальній, І відкрився наостаннє Нам Індійський океан (М. Шеремет); Він, поблукавши світами й поклавши принагідно собі до ніг Нью-Йорк, Париж та Лондон, урешті завітав до столиці постмодернізму – міста Белград (Ю. Андрухович). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 20:01, 11 квітня 2024
Поблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Поблуждать, побродить, поскитаться. Поблукавши мій Петрусь, до мене вп’ять вернувсь. Котл. НП.
Зміст
Сучасні словники
ПОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Блукати (у 1 знач.) якийсь час. Гордій одного дня взяв рушницю та й подався з дому. Власне, він не полювати йшов, а так, поблукати (Б. Грінченко); – Корівка хай собі пасеться, а я поблукаю (Григорій Тютюнник); Поблукавши пів години серед строкатої юрби, я відчув, що вже нагуляв собі апетит, і попрямував до невеликого ресторанчика (О. Авраменко, В. Авраменко); Поблукавши по селищу й дошукавшись, нарешті, інженерчиної квартири, він несміливо постукав у двері (Г. Коцюба); Нагода ще раз побачити таємничу господиню вабила його незмірно. Правда, довелося трохи поблукати, заки трафив на ту вуличку (Ю. Винничук); Поблукавши коридорами, знаходжу свою дев'ятнадцяту залу (С. Жадан); Мало жив я, та чимало Поблукав по світу (П. Грабовський); Поблукали ми по світу У своїй мандрівці дальній, І відкрився наостаннє Нам Індійський океан (М. Шеремет); Він, поблукавши світами й поклавши принагідно собі до ніг Нью-Йорк, Париж та Лондон, урешті завітав до столиці постмодернізму – міста Белград (Ю. Андрухович).