Відмінності між версіями «Байдужість»

Версія за 19:13, 11 квітня 2024

Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Левиц. І. 330. Потребно великої праці, щоб зв’язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Левиц. Пов. 279. Байдужість про закони природи. К. ХІІ. 122.

Сучасні словники

Тлумачення від Укрінформ

Байдужість – це стан людини, коли вона не виявляє ані найменшого зацікавлення будь-чим, коли до неї ніщо не може «достукатись», коли її серце і душа не реагують.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАЙДУ́ЖІСТЬ, жості, жін. Стан і властивість за знач. байдужий 1. Байдужість доччина дражнила її (Нечуй-Левицький, III, 1956, 65); В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 106); Та Павло обманював себе удаваною байдужістю. Він не міг заспокоїтись. Марійка заволоділа всім його єством (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 12); * Образно. Я не співець чудовної природи з холодною байдужістю її (Павло Грабовський, I, 1959, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 90.

Словник синонімів Вусика

Байдужість — байдужність, безпристрасність, знеохота, знеохоченість, нечулість, холодність

Словник синонімів Полюги

Байдужість — (відсутність зацікавлення) байдужність, книжн. індиферентність, (з млявістю) апатія, розм. знеохочення, (без почуттів) безпристрасність, (про ставлення до когось) прохолодність, неуважність.

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=VXHd3rzuaKI

Див. також

Словник іншомовних слів

Апатія: 1. Одне з основних понять етики стоїцизму, що передбачає повне звільнення душі від пристрастей. 2. Хворобливий стан, який характеризується байдужим ставленням до навколишнього, зникненням зовнішніх проявів емоційних реакцій. 3. перен. Цілковита байдужість.

Галіонізм: байдужість, нейтральність щодо релігійних справ.

Квієтизм: 1. Релігійно-етичне вчення в католицизмі, прихильники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, цілковите покладання на "волю божу", байдужість до добра і зла. Виник у 17 ст. як течія в католицизмі. 2. перен. Пасивність, непротивлення.

Пасивність: байдужість, бездіяльність, млявість. Протилежне — активність.