Відмінності між версіями «Бувальщина»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бувальщина 01 11 17 07.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бувальщина 01 11 17 07.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бувальщина 02 11 04 11 07.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бувальщина 02 11 04 11 07.jpg|x140px]] | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 16:12, 11 квітня 2024
Бувальщина, -ни, ж. Былое, быль. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина сказать. Шевч. Моє діло бувальщину згадувати. Г. Барв. 19.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БУВА́ЛЬЩИНА, и, ж.
1. Те, що було раніше. Тіло в його горіло; в думках сон мішався з бувальщиною (Мирний, II, 1954, 203); Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Янов., Вершники, 1939, 22).
2. Щось дійсне, реальне; те, що справді було. Се не казка, а билиця. Або бувальщина, сказать (Шевч., II, 1953, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 245.
бува́льщина — у народній творчості — оповідь про те, що було раніше; щось дійсне, реальне, що справді було. Се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 57.
Ілюстрації
|
|
|
