Відмінності між версіями «Киватися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Знімок екрана 2024-04-10 145405.png]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 14:56, 10 квітня 2024
Кива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Качаться. Шух. І. 256. Покачиваться. Ой п’є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається. АД. І. 145.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Те саме, що хита́тися 1. Ой, п’є Байда та й кивається (Укр.. думи.., 1955, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 146.
Ілюстрації
|
|
|
|
