Відмінності між версіями «Хоробливий»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал. — Бабуся теж хотіла було їхати, та останнім часом щось вона хворобливою стала (Ю. Збанацький); Він — поет, отой карликуватий, схожий на старого хлопчика, хворовитий Касян (М. Рильський); Петер вітає мене надто засмучений і вигляд у нього болісний (П. Колесник); Зануда не любив своєї окатої, замлілої та слабовитої Сані (І. Нечуй-Левицький); Сидить, одхилившись на подушки, Люцілла, тоненьке, дуже хоровите дівча-підліток (Леся Українка); Так часто кривиться безздоровний хлопець над своїм дужим товаришем, і треба тілько дужому повернутися, щоб слабосильний знову перевернувся на покірного (Панас Мирний). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 18:18, 8 квітня 2024
Хоробли́вий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал. — Бабуся теж хотіла було їхати, та останнім часом щось вона хворобливою стала (Ю. Збанацький); Він — поет, отой карликуватий, схожий на старого хлопчика, хворовитий Касян (М. Рильський); Петер вітає мене надто засмучений і вигляд у нього болісний (П. Колесник); Зануда не любив своєї окатої, замлілої та слабовитої Сані (І. Нечуй-Левицький); Сидить, одхилившись на подушки, Люцілла, тоненьке, дуже хоровите дівча-підліток (Леся Українка); Так часто кривиться безздоровний хлопець над своїм дужим товаришем, і треба тілько дужому повернутися, щоб слабосильний знову перевернувся на покірного (Панас Мирний).