Відмінності між версіями «Лушпак»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лушпайка 04.04.2024.png|x240px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лушпайка 04.04.2024.png|x240px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лушпайка2 04.04.2024.png| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лушпайка2 04.04.2024.png|x240px]] |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] |
Версія за 19:17, 4 квітня 2024
Лушпак, -ка, м. = Лушпайка. Желех. Вх. Зн. 34.
Сучасні словники
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Григорій Косинка, Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Яків Качура, Вибр., 1947, 188).