Відмінності між версіями «Жалісний»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ЖА́ЛІСНИЙ(про слова, голос, погляд тощо — який виражає почуття жалю, сповнений жалю) ЖА́ЛІСЛИВИЙ, ПЛА́ЧНИЙ, ЖАЛКИ́Й рідше, ЖА́ЛЬНИЙ рідше. Кінчалася пісня, слова жалібнії змінилися в слово потіхи (Леся Українка); А панотець тим часом нарікав жалісним голосом, що його так нога болить (Лесь Мартович); Олександра Василівна помітила це й посміхнулася жалісливою посмішкою прощення (О. Довженко); Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла (Б. Грінченко); Іще довго Горпина чула дитячий плач, жалкий та болісний (Марко Вовчок); Дівчата поставали, привіталися, жальними очима дивилися Маркові вслід (К. Гордієнко). | |
| + | |||
| + | Жалісливий. 1. Схильний до жалості, співчуття; який виражає жалість, співчуття: жаліслива людина, жалісливе серце, жалісливий голос, жалісливе слово. 2. Сповнений суму, співчуття: жалісливий докір, жалісливий погляд. | ||
| + | |||
| + | ЖАЛІСНИЙ, а, е. 1. Який виражає безпорадність, біль, слабість, муку. В голосі Кузьмича почулися жалісні, благальні нотки (Руд., Вітер.., 1958, 218); Знову долинув до нього протяжний жалісний звук.. Десь зовсім недалеко стогнала людина (Донч., III, 1956, 236); // Сповнений суму; сумовитий, журливий. В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості (Н.-Лев., IV, 1956, 107); [1 дівчина:] Така жалісна [пісня], аж плакати хочеться (Фр., IX, 1952, 94). | ||
| + | |||
| + | 2. Схильний до співчуття; співчутливий. Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (Мирний, II, 1954, 80) | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 9: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жалісний4.04.2024.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жалісний4.04.2024.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фотожалісний4.04.2024.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фотожалісний4.04.2024.jpg|x140px]] | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 18: | Рядок 23: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | https://1683.slovaronline.com/997-%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 | ||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 | ||
| + | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 16:50, 4 квітня 2024
Жалісний. См. Жалісливий.
Зміст
Сучасні словники
ЖА́ЛІСНИЙ(про слова, голос, погляд тощо — який виражає почуття жалю, сповнений жалю) ЖА́ЛІСЛИВИЙ, ПЛА́ЧНИЙ, ЖАЛКИ́Й рідше, ЖА́ЛЬНИЙ рідше. Кінчалася пісня, слова жалібнії змінилися в слово потіхи (Леся Українка); А панотець тим часом нарікав жалісним голосом, що його так нога болить (Лесь Мартович); Олександра Василівна помітила це й посміхнулася жалісливою посмішкою прощення (О. Довженко); Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла (Б. Грінченко); Іще довго Горпина чула дитячий плач, жалкий та болісний (Марко Вовчок); Дівчата поставали, привіталися, жальними очима дивилися Маркові вслід (К. Гордієнко).
Жалісливий. 1. Схильний до жалості, співчуття; який виражає жалість, співчуття: жаліслива людина, жалісливе серце, жалісливий голос, жалісливе слово. 2. Сповнений суму, співчуття: жалісливий докір, жалісливий погляд.
ЖАЛІСНИЙ, а, е. 1. Який виражає безпорадність, біль, слабість, муку. В голосі Кузьмича почулися жалісні, благальні нотки (Руд., Вітер.., 1958, 218); Знову долинув до нього протяжний жалісний звук.. Десь зовсім недалеко стогнала людина (Донч., III, 1956, 236); // Сповнений суму; сумовитий, журливий. В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості (Н.-Лев., IV, 1956, 107); [1 дівчина:] Така жалісна [пісня], аж плакати хочеться (Фр., IX, 1952, 94).
2. Схильний до співчуття; співчутливий. Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (Мирний, II, 1954, 80)
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://1683.slovaronline.com/997-%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9
