Відмінності між версіями «Побріхувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Схожі слова | ||
| + | https://wiki.kubg.edu.ua/Брехати | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 15:54, 3 квітня 2024
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, нічого сього не було. Константиногр. у. Він бреше, а ти побріхуєш. Ном. № 6941.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОБРІХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Брехати трохи або час від часу. Якби її вчили брехать, то вона б і побріхувала (Номис, 1864, № 13060); З людьми й словечка не промовить [доня], а перед батьком розпускає язика, побріхує... Мачуха така й сяка, вино п'є, в корчмі гуляє (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 264).
2. Гавкати не дуже голосно або час від часу. Тут і там сонно собаки побріхували (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 67).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 627.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Схожі слова https://wiki.kubg.edu.ua/Брехати
