Відмінності між версіями «Княжий»
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}} | {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}} | ||
Рядок 24: | Рядок 25: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Knyazhy_dvir | ||
==Цікаві факти або додаткова інформація== | ==Цікаві факти або додаткова інформація== |
Версія за 13:41, 29 березня 2024
Кня́жий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КНЯЖИЙ ДВІР – орган управління справами князя в Київській Русі. До його складу входили різні категорії слуг: одні відали г-вом (княжий стольник, напр., займався забезпеченням двору продовольством; княжий конюший доглядав за стайнею тощо), ін. були безпосередньо при князеві й виконували його доручення, у т. ч. й держ. Від 10 ст. саме в К.д. поступово були зосереджені осн. механізми управління країною. Це привело до формування в Київ. Русі двірцево-вотчинної системи управління.
КНЯЖИЙ, а, е, іст., рідко. Те саме, що князівський. І на тілі. На княжім білім, помарнілім Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани.. (Шевч., II, 1953, 336); - Тут живе княжий старий лакей (Н.-Лев., І, 1956, 161).