Відмінності між версіями «Родовитість»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | РОДОВИ́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до родовитий. Мажордом широко розчинив двері до їдальні. За суворим порядком, дотримуючись родовитості, можності й чинів, гості посунули до столу (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 101). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 597. | ||
| + | Синонім: вельможність | ||
| + | ВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до вельмо́жний; родовитість, знатність. — А третьому, щирому й молодому хлоп’яті: — Що, — каже [пані], — те світове — і вельможність, і багатство? (Вовчок, І, 1955, 258); [Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці. Вся вельможність лишилась там (показує в діл) (Л. Укр., II, 1951, 212). | ||
| + | |||
| + | 2. у сполуч. із сл. ваша, їх. Форма звертання, титулування старшини, панства, чиновників. — Якби оцей мужик та не робив діла за вас, панів, то довелося б вашій вельможності з голоду пальчики кусати! (Мирний, IV, 1955, 336); — Де староста? — гаркнув на писаря хорунжий. — Ваша вельможність, ви ж його самі послали скликати людей (Багмут, Опов., 1959, 21). | ||
| + | |||
| + | 3. Знатний сановник. За що ж, панотче, вас вельможністю зробили І на ходулі підняли? (Щог., Поезії, 1958, 480). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 324. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
Версія за 15:52, 28 березня 2024
Родовитість, -тости, ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РОДОВИ́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до родовитий. Мажордом широко розчинив двері до їдальні. За суворим порядком, дотримуючись родовитості, можності й чинів, гості посунули до столу (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 101).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 597. Синонім: вельможність ВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до вельмо́жний; родовитість, знатність. — А третьому, щирому й молодому хлоп’яті: — Що, — каже [пані], — те світове — і вельможність, і багатство? (Вовчок, І, 1955, 258); [Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці. Вся вельможність лишилась там (показує в діл) (Л. Укр., II, 1951, 212).
2. у сполуч. із сл. ваша, їх. Форма звертання, титулування старшини, панства, чиновників. — Якби оцей мужик та не робив діла за вас, панів, то довелося б вашій вельможності з голоду пальчики кусати! (Мирний, IV, 1955, 336); — Де староста? — гаркнув на писаря хорунжий. — Ваша вельможність, ви ж його самі послали скликати людей (Багмут, Опов., 1959, 21).
3. Знатний сановник. За що ж, панотче, вас вельможністю зробили І на ходулі підняли? (Щог., Поезії, 1958, 480).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 324.
Ілюстрації
|
|
|
|
