Відмінності між версіями «Капати»
(Створена сторінка: '''Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш''''', ''с. в. '''ка́пнути, -пну, -неш''''', гл. ''Капать. ''Хомиха слуха...) |
м |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш''''', ''с. в. '''ка́пнути, -пну, -неш''''', гл. ''Капать. ''Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. ''Левиц. І. ''Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. ''МВ. ''Капле кровця у кирницю. ''Рус. Дн. | '''Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш''''', ''с. в. '''ка́пнути, -пну, -неш''''', гл. ''Капать. ''Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. ''Левиц. І. ''Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. ''МВ. ''Капле кровця у кирницю. ''Рус. Дн. | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | КАПАТИ, капаю, капаєш, рідко каплю, каплеш, недок. 1. тільки 3 ос. Падати, литися краплями; крапати, крапотіти. А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (Укр.. лір. пісні, 1958, 76); Думи душу осідають, І капають сльози (Шевч., II, 1953, 208); * Образно. Василина слухала кожне слово, й кожне слово капало на її серце (Н.-Лев., II, 1956, 98); // безос. - Чому ти не засвітиш? Чуєш, десь тече... бач, капає (Мирний, IV, 1955, 88); Терентій роздавлює на щоці комара, дивиться на мізерну краплину останків, що купаються в його ж поті, і тільки тепер помічає, що з нього аж капає (Стельмах, І, 1962, 500). | ||
+ | |||
+ | @ За комір не капає (не капало): а) немає (не було) недогоди, неприємностей. - Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (Іщук, Вербівчани, 1961, 113); б) нема чого поспішати з чим-небудь. | ||
+ | |||
+ | 2. тільки 3 ос., перен., розм. Діставатися, перепадати (про гроші). - Отак бився, бився з нуждою, кинув кожухи, почав чоботи шить; і капала потроху копійчина (Н.-Лев., І, 1956, 60). | ||
+ | |||
+ | 3. Лити краплями; виливати по краплі. Я.. мусив писати тим проклятущим гусячим пером, котре так страшно капало, бризкало і порскало під натиском моєї руки (Фр., І, 1955, 238); Каргат.. схилився над градуйованою склянкою, куди поволі капав піридин (Шовк., Інженери, 1956, 214). | ||
+ | |||
+ | Джерело: | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
+ | |||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
+ | |||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
+ | |||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
+ | <div align="right"></div> |
Версія за 21:28, 27 березня 2024
Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш, с. в. ка́пнути, -пну, -неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Левиц. І. Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. МВ. Капле кровця у кирницю. Рус. Дн.
Сучасні словники
КАПАТИ, капаю, капаєш, рідко каплю, каплеш, недок. 1. тільки 3 ос. Падати, литися краплями; крапати, крапотіти. А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (Укр.. лір. пісні, 1958, 76); Думи душу осідають, І капають сльози (Шевч., II, 1953, 208); * Образно. Василина слухала кожне слово, й кожне слово капало на її серце (Н.-Лев., II, 1956, 98); // безос. - Чому ти не засвітиш? Чуєш, десь тече... бач, капає (Мирний, IV, 1955, 88); Терентій роздавлює на щоці комара, дивиться на мізерну краплину останків, що купаються в його ж поті, і тільки тепер помічає, що з нього аж капає (Стельмах, І, 1962, 500).
@ За комір не капає (не капало): а) немає (не було) недогоди, неприємностей. - Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (Іщук, Вербівчани, 1961, 113); б) нема чого поспішати з чим-небудь.
2. тільки 3 ос., перен., розм. Діставатися, перепадати (про гроші). - Отак бився, бився з нуждою, кинув кожухи, почав чоботи шить; і капала потроху копійчина (Н.-Лев., І, 1956, 60).
3. Лити краплями; виливати по краплі. Я.. мусив писати тим проклятущим гусячим пером, котре так страшно капало, бризкало і порскало під натиском моєї руки (Фр., І, 1955, 238); Каргат.. схилився над градуйованою склянкою, куди поволі капав піридин (Шовк., Інженери, 1956, 214).
Джерело: