Відмінності між версіями «Самозрад»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
| − | Словник мови Стуса | + | =Словник мови Стуса= |
САМОЗРАДА-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і зрада. | САМОЗРАДА-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і зрада. | ||
Версія за 14:06, 21 березня 2024
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. Гол. II. 218.
Сучасні словники
Словник мови Стуса
САМОЗРАДА-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і зрада. Отож – страшись тих зустрічей нищівних, що одразу навернуть на дорогу самозрад і скажуть: згинь. (41:113).
