|
|
Рядок 3: |
Рядок 3: |
| [[Категорія:Вя]] {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | | [[Категорія:Вя]] {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і |
| сучасність|підрозділ= | | сучасність|підрозділ= |
− |
| |
− |
| |
− | В'яз
| |
− | Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| |
− | 4 зміни у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 2 червня 2022.
| |
− | В'яз
| |
− |
| |
− | Ulmus rubra
| |
− | Біологічна класифікаціяредагувати
| |
− | Царство: Рослини (Plantae)
| |
− | Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
| |
− | Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
| |
− | Клада: Евдикоти (Eudicots)
| |
− | Клада: Розиди (Rosids)
| |
− | Порядок: Розоцвіті (Rosales)
| |
− | Родина: В'язові (Ulmaceae)
| |
− | Рід: В'яз (Ulmus)
| |
− | L.
| |
− | Види
| |
− | В'яз крилатий (U. alata)
| |
− | В'яз американський (U. americana)
| |
− | В'яз кедровий (U. crassifolia)
| |
− | В'яз шорсткий (U. glabra)
| |
− | В'яз манчжурський (U. laciniata)
| |
− | В'яз гладкий (U. laevis)
| |
− | В'яз малий (U. minor)
| |
− | В'яз китайський (U. parvifolia)
| |
− | В'яз англійський (U. procera)
| |
− | В'яз карликовий (U. pumila)
| |
− | В'яз слизький (U. rubra)
| |
− | В'яз скельний (U. thomasii)
| |
− | Берест (дерево) (U. carpinifolia)
| |
− | В'яз корковий (U. suberosa)
| |
− | Вікісховище: Ulmus
| |
− | У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: В'яз (значення).
| |
− | В'яз (Ulmus) — рід дерев родини в'язових (ільмових) (Ulmaceae). Плід — горішок, оточений крилоподібним виростом. В'язи поширені по всій Україні, особливо в Лісостепу і Степу.
| |
− |
| |
− |
| |
− | Зміст
| |
− | 1 Назви
| |
− | 2 Практичне використання
| |
− | 3 Галерея
| |
− | 4 Посилання
| |
− | Назви
| |
− | Види в'язу відомі під назвами: бе́рест, гал.[прояснити] ільма, діал. карагач,бересток.
| |
− |
| |
− | В 2023 році, згідно наказу Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 695/39751 від 05.05.2023 року в'яз низький включений до "Переліку чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів"[1], з відповідною забороною використовувати його для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг в Україні[2].
| |
− |
| |
− | Практичне використання
| |
− |
| |
− | Гілка в'яза шорсткого
| |
− |
| |
− | Зріла кора в'яза червоного
| |
− |
| |
− | Деревина в'яза
| |
− | Деревинна, медоносна, лікарська танідоносна, фарбувальна, волокниста, жироолійна, декоративна і фітомеліоративна рослина.
| |
− |
| |
− | В'язи дають гарну деревину. Деревина в'яза гладенького щільна, в'язка, тверда, пружна, незначно жолобиться і розтріскується від висушування, важко колеться і обробляється, красивої текстури, добре полірується. Використовується для підводних і підземних споруд, у вагонобудуванні, меблевій промисловості, у будівництві (оздоблення приміщень, паркет). 3 неї виготовляють колеса для возів, полозки, дуги, голоблі, гальмові колодки, дерев'яні частини машин. Властивості деревини в'яза листуватого подібні до деревини в'яза гладенького. Застосовується у меблевому виробництві (дошки і облицювальна фанера), де ціниться за яскравий червоно-бурий колір ядра. 3 неї виготовляють колеса для возів, підводні деталі суден. В'яз листуватий часом має напливи (капи), які високо ціняться в токарній справі і для виготовлення фанери з красивим рисунком. Деревина решти видів в'язів за технічними властивостями близька до деревини описаних вище видів і може знайти подібне застосування.
| |
− |
| |
− | Корковий шар, крім в'яза коркового, утворюється також у окремих дерев в'язів листуватого й шорсткого. В'яз гладенький і шорсткий — добрі ранньовесняні медоноси. В сприятливі весни бджоли збирають з них багато нектару, пилку й клею. На жаль, на в'язах влітку попелиці виділяють багато паді, з якої бджоли виробляють падевий мед. Інші види в'яза як медоноси мають менше значення.
| |
− |
| |
− | У народній медицині застосовують кору в'яза гладенького, а також листя й кору в'яза листуватого. Кору в'яза гладенького використовують внутрішньо при водянці, хронічному ревматизмі й гарячці (разом з корою козячої верби і березовими бруньками), як протипростудний засіб; зовнішньо — як протизапальний засіб при опіках (у вигляді мазі або примочки з відвару кори).
| |
− |
| |
− | Міцний відвар листків в'яза листуватого використовують для ванн при переломах кінцівок після зняття гіпсу. Настій кори його багатий на слиз і дубильні речовини. його застосовують для полоскання рота при цинзі і для обливання при захворюванні шкіри. У корі в'яза листуватого міститься 3,6-4,8 %, а шорсткого — до 3 % танідів. Їх кору іноді використовують для дублення шкур.
| |
− |
| |
− | Корою в'яза листуватого і коркового можна фарбувати шовк і вовну у жовтий колір. 3 лубу в'яза гладенького і листуватого виготовляють саморобні мотузки, а з листуватого — ще й циновки. Луб в'яза шорсткого використовують як підв'язувальний матеріал.
| |
− |
| |
− | У насінні в'яза листуватого міститься до 28 % зеленої, без запаху й смаку невисихаючої олії, придатної для виготовлення мила, насіння в'яза коркового містить 29,7 % жирної невисихаючої олії. Для озеленення в умовах України рекомендують усі згадані види в'язів.
| |
− |
| |
− | В'яз гладенький має могутню, тінисту крону, тому використовується для групових, поодиноких і алейних насаджень. Він добре піддається стрижці і довго зберігає надану йому форму. На заасфальтованих вулицях часто суховершинить і уражується голландською хворобою (графіоз), з якою важко боротися. Серед декоративних форм особливо ефектні із сріблястострокатими і червоними листками. У лісомеліоративних насадженнях в'яз гладенький як вологолюбна порода застосовується обмежено. В умовах Степу його рекомендують як супутню породу.
| |
− |
| |
− | Стовбур в'яза листуватого могутній, крона шатроподібна. Рекомендується для групових, поодиноких і алейних насаджень, для живих огорож. Красиві декоративні його форми: плакуча, пірамідальна й куляста. Завдяки могутній, глибокій кореневій системі з багатьма кореневими паростками він придатний для заліснення ярів і балок.
| |
− |
| |
− | Крона в'яза шорсткого густа широкоциліндрична, зверху округла. В декоративному садівництві ціниться як порода з особливо темною зеленню. Не витримує засолених ґрунтів. Відомі декоративні форми з плакучою і колоноподібною формами крони і з строкатими листками. Рекомендується для групових, поодиноких і алейних насаджень. Як вологолюбну рослину в лісомеліоративних насадженнях використовують обмежено. Придатний для протиерозійних насаджень по найменш змитих ділянках і зволожених місцезростаннях. В'яз корковий — найбільш ксерофітний вид серед в'язів. Рекомендується для захисних насаджень на схилах ярів, балок, особливо в посушливих районах Степу.
| |
− |
| |
− | В'яз листуватий являє певний інтерес як джерело гілкового корму. Гілки, заготовлені в травні, містять протеїн (13,1 %), жир (до 4,2 %), клітковину (до 28,4 %), безазотисті екстрактивні речовини (до 48,1 %) і поїдаються всіма тваринами. Плоди в'яза листуватого багаті на білки й жири, в них міститься мало клітковини і дуже мало танідів, тому особливо придатні для годівлі молочних корів. Висушене, змелене і зварене насіння в'яза листуватого — гарний корм для свиней.
| |
| | | |
| ==Сучасні словники== | | ==Сучасні словники== |
В'ЯЗКА
Тлумачення із "Словника української мови"*
В'ЯЗКА, и, ж. 1. Зв'язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети. Виходять у сад Маруся й Настя з в'язками ключів у руках (Н.-Лев., II, 1956, 463); По кутах лежали в'язки соломи (Кобр., Вибр., 1954, 124); - Зв'язати у в'язки гранати, За мною - за мною рушати! - Сказав політрук... (Нагн., Вибр., 1957, 374).
2. діал. Зав'язка. В'язки від маминого фартуха він вже тримав у руках, як вуздечку (Смолич, II, 1958, 30).