Відмінності між версіями «Лулусь!»
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2023-2024 н.р.]] | [[Категорія:Слова 2023-2024 н.р.]] | ||
Версія за 20:02, 24 листопада 2023
Лулусь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛУЛУСЬ, виг., діал.
1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару.
2. Уживається як присудок за знач. лулуснути. Аж ось — лулусь щось під ногами! (Євген Гребінка, I, 1957, 58); Лулусь його в лоб! (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 555.
Тлумачення із "Словника української мови"*
ЛУЛУСЬ, виг., діал. 1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару.
2. Уживається як присудок за знач. лулуснути. Аж ось - лулусь щось під ногами! (Греб., І, 1957, 58); Лулусь його в лобі (Сл. Гр.).
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D0%A3%D0%9B%D0%A3%D0%A1%D0%AC
