Відмінності між версіями «Тисина»
(→[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 74: | Рядок 74: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | https://www.google.com.ua/imgres?imgurl=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/40/Taxus_baccata01_by_Line1.jpg&tbnid=iLdVKTaVgoxohM&vet=1&imgrefurl=https://ru.wikipedia.org/wiki/%25D0%25A2%25D0%25B8%25D1%2581_%25D1%258F%25D0%25B3%25D0%25BE%25D0%25B4%25D0%25BD%25D1%258B%25D0%25B9&docid=2eJpgm1OmlpGdM&w=2153&h=1646&hl=uk-ua&source=sh/x/im/m1/3 | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Тисина|міні|Тисина]] | ||
+ | |||
==Медія== | ==Медія== | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== |
Версія за 19:24, 24 листопада 2023
Тиси́на, -ни, ж. 1) Тисовое дерево. Гол. II. 60. 2) Раст. Lycopodium complanatum L. Вх. Пч. II. 33.
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Тиси́на, -ни, ж. 1) Тисовое дерево. Гол. II. 60. 2) Раст. Lycopodium complanatum L. Вх. Пч. II. 33.
Сучасні словники
[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
ТИС, чол.
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 122.
ДЕРЕВО, а, сер.
1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231); // тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95). ▲ Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. ♦ За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного.
2. тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30); // перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.
Тисові
[Тлумачення із "Словника української мови"]
ТИС, ч . 1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. - Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Ю. Янов., II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях.., 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду - тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука.., 4, 1961, 36).
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=тисові
[Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]
Тисові Період існування: тріас — наш час
Тис звичайний Біологічна класифікаціяредагувати Царство: Рослини (Plantae) Клада: Судинні рослини (Tracheophyta) Клада: Голонасінні (Gymnosperms) Відділ: Хвойні (Pinophyta) Клас: Хвойні (Pinopsida) Порядок: Соснові (Pinales) Родина: Тисові (Taxaceae)
Ти́сові (Taxacae) — родина хвойних рослин. Це дерева й кущі до 10—15 (20) м заввишки. Відомо 5 (27 видів) або 6 родів (34 види), поширених у Північній півкулі, окрім роду Austrotaxus, ендеміка Нової Каледонії. У флорі України єдиний представник родини — тис ягідний.
Опис Листки чергові або майже супротивні, лінійні, ланцетні. Мікроспорофіли щиткоподібні, з 4—8 мікроспорангіями, зібрані в головчасті шишечки або в складні сережкоподібні «суцвіття». Повітряних пухирців у мікроспор немає. Макроспорофіли не зібрані в шишки, несуть по 1—2 насінні зачатки, розташовані в пазухах лускуватих листочків біля верхівки пагона. Після запліднення з насінного зачатка утворюється насінина з твердою кам'янистою оболонкою. Навколо насінини (від основи) розростається принасінник (арилюс); спочатку він зелений, а потім стає яскраво-червоним (у тиса), м'ясистим і набуває вигляду бокальчика, в який занурена насінина. Молоді пагони і листки тиса містять алкалоїди (зокрема таксин), а тому отруйні для деяких тварин. Використання Деревина тисових дуже цінна (має гарну текстуру, добре полірується). В давні часи з тиса виготовляли високоякісні луки, що було причиною, з одного боку, вирубування тисових лісів на потреби війська, а з другого — заповідання тисових гаїв та заборони знищувати дерева. Джерела Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тисові
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96