Відмінності між версіями «Мурування»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dab59b247fcd84bb714b408c10d52d9a.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dab59b247fcd84bb714b408c10d52d9a.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4-sektsiya-2-705x394.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4-sektsiya-2-705x394.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 23:59, 4 листопада 2023
МУРУВА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням мурувати. [Четвертий чоловік:] Я не вірив, що з того мурування буде діло (Леся Українка, I, 1951, 456); Спочатку в бригаді Панько підносив цеглу, потім затирав цемент, аж через місяць підпустили його вчитися мурування (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 144).
2. Кам'яна або цегляна будівля; частина споруди з каменю, цегли. Як на гріх, і пічники їй трапились якісь норовливі, свавільні і легковажні. Мурування робили наспіх, незграбно (Яків Баш, Надія, 1960, 48); Тут [у павільйоні «Наука»] експонуються амфори й монети, зразки кам'яного мурування й різьблені кістяні прикраси (Наука і життя, 10, 1967, 30).
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови [[1]]
МУРУВАННЯ, я, с . 1. Дія за знач. мурувати.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
