Відмінності між версіями «Шерет»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 3 проміжні версії 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Шерет, -ту, '''''м. ''= '''Шерех''' - те саме, що '''ше́рхіт'''. ''Чувся шерех, ніби по дереву терли величезним наждачним кружалом (Собко, Біле полум’я, 1952, 105); На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур’яну під чиїмись обережними кроками, то причаєне шарудіння, то стриманий писк (Тют., Вир, 1964, 187); Над Севастополем уже стояв ясний і свіжий ранок, сповнений легким шерехом хвиль, теплими вітрами (Кучер, Прощай.., 1957, 258); І чути злив осінніх шерех (Перв., І, 1958, 152); // у сполуч. із сл. ні , ані. Про абсолютну тишу; Пішла по Росі крига, це вже йде шерет. ''Рк. Левиц. // Те саме, що '''са́ло'''. | + | '''<big>Шерет</big><sub></sub>, -ту, '''''м. ''= '''Шерех''' - те саме, що '''ше́рхіт'''. ''Чувся шерех, ніби по дереву терли величезним наждачним кружалом (Собко, Біле полум’я, 1952, 105); На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур’яну під чиїмись обережними кроками, то причаєне шарудіння, то стриманий писк (Тют., Вир, 1964, 187); Над Севастополем уже стояв ясний і свіжий ранок, сповнений легким шерехом хвиль, теплими вітрами (Кучер, Прощай.., 1957, 258); І чути злив осінніх шерех (Перв., І, 1958, 152); // у сполуч. із сл. ні , ані. Про абсолютну тишу; Пішла по Росі крига, це вже йде шерет. [[Файл:Шерет1.jpg|міні|центр|Повна тиша]] ''Рк. Левиц. // Те саме, що '''са́ло'''. [[Файл:Шерет2.jpg|міні|центр|Cало]] |
| + | |||
[[Категорія:Ше]] | [[Категорія:Ше]] | ||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність Виноградний vs джуган }} | ||
Поточна версія на 09:46, 19 жовтня 2023
Шерет, -ту, м. = Шерех - те саме, що ше́рхіт. Чувся шерех, ніби по дереву терли величезним наждачним кружалом (Собко, Біле полум’я, 1952, 105); На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур’яну під чиїмись обережними кроками, то причаєне шарудіння, то стриманий писк (Тют., Вир, 1964, 187); Над Севастополем уже стояв ясний і свіжий ранок, сповнений легким шерехом хвиль, теплими вітрами (Кучер, Прощай.., 1957, 258); І чути злив осінніх шерех (Перв., І, 1958, 152); // у сполуч. із сл. ні , ані. Про абсолютну тишу; Пішла по Росі крига, це вже йде шерет.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність Виноградний vs джуган }}
