Відмінності між версіями «Відсвіт»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''ВІ́ДСВІТ''', у, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Світло, що відбивається від чого-небудь; відблиск. Де-не-де блищали на стовпах ліхтарі.., кладучи слабі відсвіти на землю (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 38); Крізь шибки видно гірські шпилі, забарвлені відсвітами сонця (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 17); Відсвіти вибухів видно навіть удень (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 151). | ||
| + | |||
| + | 2. рідко. Відбите зображення кого-, чого-небудь. Яким повів очима навкруги, наче шукаючи десь, ніби в прозорій воді, її [дівчини] чарівного одсвіту (Нечуй-Левицький, I, 1956, 184); * Образно. Неволю Праги і Варшави Радянські воїни змели, І відсвіти гучної слави Усю планету обняли (Максим Рильський, Сад.., 1955, 7). | ||
| + | <br /> | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/vidsvit Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний ві́дсвіт ві́дсвіти | ||
| + | родовий ві́дсвіту ві́дсвітів | ||
| + | давальний ві́дсвіту, ві́дсвітові ві́дсвітам | ||
| + | знахідний ві́дсвіт ві́дсвіти | ||
| + | орудний ві́дсвітом ві́дсвітами | ||
| + | місцевий на/у ві́дсвіті на/у ві́дсвітах | ||
| + | кличний ві́дсвіте* ві́дсвіти* | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 00:05, 8 жовтня 2023
Відсвіт, -ту, м. Отраженіе. Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в проворній воді її (Зосиного) чарівничого одсвіту. Левиц. I. 265.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВІ́ДСВІТ, у, чол.
1. Світло, що відбивається від чого-небудь; відблиск. Де-не-де блищали на стовпах ліхтарі.., кладучи слабі відсвіти на землю (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 38); Крізь шибки видно гірські шпилі, забарвлені відсвітами сонця (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 17); Відсвіти вибухів видно навіть удень (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 151).
2. рідко. Відбите зображення кого-, чого-небудь. Яким повів очима навкруги, наче шукаючи десь, ніби в прозорій воді, її [дівчини] чарівного одсвіту (Нечуй-Левицький, I, 1956, 184); * Образно. Неволю Праги і Варшави Радянські воїни змели, І відсвіти гучної слави Усю планету обняли (Максим Рильський, Сад.., 1955, 7).
Словник української мови
відмінок однина множина називний ві́дсвіт ві́дсвіти родовий ві́дсвіту ві́дсвітів давальний ві́дсвіту, ві́дсвітові ві́дсвітам знахідний ві́дсвіт ві́дсвіти орудний ві́дсвітом ві́дсвітами місцевий на/у ві́дсвіті на/у ві́дсвітах кличний ві́дсвіте* ві́дсвіти*
Ілюстрації
|
|
|
|
