Відмінності між версіями «Айно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''А́йно,''' ''нар.'' Да, такъ (Галиц. и Угор.) Ogon. 158. Вх. Зн. 1. | '''А́йно,''' ''нар.'' Да, такъ (Галиц. и Угор.) Ogon. 158. Вх. Зн. 1. | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''Айно''' — згода, погодження, підтвердження; так, звісно. ◆ - Відвідали нову церкву? - Айно, ще вчора. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | == | + | ===[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE Вікісловник. Українська мова]=== |
| + | '''Айно''' — і, та, так (гуцул.) | ||
| − | == | + | ===[http://www.kolyba.org.ua/a/2443-ajno Портал про Закарпаття KOLYBA]=== |
| − | + | '''АЙНО''' - ТАК. Використовується на рівні з словом "йо", однак у різних регіонах Закарпаття по-різному. В одних "йо", в інших "айно". ◆ Марьо, прийдеш на танці? - '''Айно'''. - із повсякденних закарпатських розмов. ◆ - Я тобі пораджу, що маш чинити. Ще тя будуть честовати. Йой-йой!.. Но, лягни собі збоку, неделко від колиски. Я вхоплю дитину й понесу. Отець і мати зачнуть ревати. Ти мене догониш і відбереш. Зрозумів? - '''Айно'''. - Закарпатська народна казка "Про щирого пса"/Видання "Зачаровані казкою", в записах Петра Лінтура | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
| + | [[Категорія:Ай]] | ||
Поточна версія на 20:41, 22 червня 2023
А́йно, нар. Да, такъ (Галиц. и Угор.) Ogon. 158. Вх. Зн. 1.
Сучасні словники
Айно — згода, погодження, підтвердження; так, звісно. ◆ - Відвідали нову церкву? - Айно, ще вчора.
Вікісловник. Українська мова
Айно — і, та, так (гуцул.)
Портал про Закарпаття KOLYBA
АЙНО - ТАК. Використовується на рівні з словом "йо", однак у різних регіонах Закарпаття по-різному. В одних "йо", в інших "айно". ◆ Марьо, прийдеш на танці? - Айно. - із повсякденних закарпатських розмов. ◆ - Я тобі пораджу, що маш чинити. Ще тя будуть честовати. Йой-йой!.. Но, лягни собі збоку, неделко від колиски. Я вхоплю дитину й понесу. Отець і мати зачнуть ревати. Ти мене догониш і відбереш. Зрозумів? - Айно. - Закарпатська народна казка "Про щирого пса"/Видання "Зачаровані казкою", в записах Петра Лінтура
