Відмінності між версіями «Айкати»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
[[Категорія:Ай]] | [[Категорія:Ай]] | ||
− | + | ==Словник Грінченка== | |
+ | |||
+ | '''Ай'''! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94. | ||
+ | Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
− | . А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай». | + | . '''А́ЙКАТИ''', аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай». |
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
− | А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай". | + | '''А́ЙКАТИ''', аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай". |
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25. | ||
− | + | '''АЙ''' 1, виг. | |
1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Коцюб., II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Головко, II, 1957, 354). | 1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Коцюб., II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Головко, II, 1957, 354). | ||
2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Вовчок, І, 1955, 104). | 2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Вовчок, І, 1955, 104). | ||
3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Коцюб., II, 1955, 111). | 3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Коцюб., II, 1955, 111). | ||
− | + | '''АЙ''' 2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але. | |
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25. | ||
− | + | '''Айкати''', дієслово недоконаного виду, розм. | |
− | + | ''Орфографічний словник української мови. 2005.'' | |
− | + | ||
− | дієслово недоконаного виду | + | |
− | розм. | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | Орфографічний словник української мови. 2005. | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
+ | '''Айкання''' -я, с. Дія за знач. айкати. | ||
+ | ''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005'' | ||
− | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | + | '''Айкати''' -аю, -аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай". |
+ | ''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 50: | Рядок 36: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати.jpg|x140px]] | ||
− | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати2.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
− | + | '''«Айка́й»''' — удмуртський державний (з 1993) театр фольклорної пісні. Складається з 16 осіб, в тому числі в хорі — 11 осіб, в інструментальній групі — 5 осіб | |
− | «Айка́й» — удмуртський державний (з 1993) театр фольклорної пісні. Складається з 16 осіб, в тому числі в хорі — 11 осіб, в інструментальній групі — 5 осіб | + | |
− | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 20:39, 22 червня 2023
Зміст
Словник Грінченка
Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94. Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай». Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай". Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.
АЙ 1, виг. 1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Коцюб., II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Головко, II, 1957, 354). 2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Вовчок, І, 1955, 104). 3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Коцюб., II, 1955, 111). АЙ 2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.
Айкати, дієслово недоконаного виду, розм. Орфографічний словник української мови. 2005.
Айкання -я, с. Дія за знач. айкати. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005
Айкати -аю, -аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай". Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
Цікаві факти
«Айка́й» — удмуртський державний (з 1993) театр фольклорної пісні. Складається з 16 осіб, в тому числі в хорі — 11 осіб, в інструментальній групі — 5 осіб