Відмінності між версіями «Авдитор»

Версія за 20:30, 20 червня 2023

Словник Грінченка

Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. ІІІ. 146.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АУДИТОР, АВДИТОР, а, чол., заст.

1. У дореформених семінаріях — учень, призначений учителем перевіряти, як вивчили урок його товариші. Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини валяються в нас під ліжками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 127).

2. дорев. Прокурор.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

3. екон. Фінансовий інспектор, контролер. Серед аудиторів було б більше чоловіків, якби аудитор відігравав значну роль у системі економічних відносин і його робота відповідно оплачувалася. (із журн.)

Тлумачний словник української мови у 20 томах

1. Особа, яка здійснює перевірку стану фінансово-господарської діяльності якоїсь фірми чи компанії на основі контракту, укладеного з керівництвом компанії, і за спеціальним дозволом державних органів. Акціонерне товариство повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками (з мови документів); Аудиторами можуть виступати кваліфіковані спеціалісти, професіонали, які мають спеціальну ліцензію або які є працівниками аудиторських служб, фірм (із журн.); Аудитори також можуть давати оцінку очікуваним операціям, ступеня їхнього ризику, ефективності і т. ін. (із журн.).

2. іст. Посада судового слідчого і прокурора у військово-судових закладах (у Російській імперії до 1917 р.);

// Особа, яка обіймала таку посаду.

3. іст. Учень духовної семінарії, бурси і деяких громадянських навчальних закладів, який призначався учителем перевіряти завдання у своїх товаришів (у Російській імперії до 1917 р.) . Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини валяються в нас під ліжками (І. Нечуй-Левицький).

Можлива синонімія/антонімія/фразеологія

Синонімія

1. ПРОКУРО́Р, ПРОКУРА́ТОР (службова особа, що підтримує обвинувачення в суді, здійснює нагляд за точним виконанням законів тощо). Другого дня суду Грибовський відповідав на всі запитання прокурора з особливою жадібною поспішливістю (О. Довженко); Він ішов з улюбленим прокуратором, відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб)

Ілюстрації

Див. також

• Прокурор

Джерела та література

• Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
• Великий тлумачний словник сучасної української мови
• Аудитор - це серйозно та надовго