Відмінності між версіями «Труїти»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ТРУЇТИ, трую, труїш, недок., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Знищувати, морити отрутою і т. ін. — Ми зрубуємо кущі, палимо їх, а коріння з філоксерою труїмо отрутою в землі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 203); — Ну й тютюн у тебе, тільки гадюк труїти (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 222); Твердили, ніби хтось ту хворість насилає, труїть худобу (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 107); | ||
| + | // Умертвляти когось отрутою. Казка про мачуху царицю,.. що то труїла свою пасербицю (Леся Українка, V, 1956, 48); — Почнемо, — каже [вчителька], — з «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».. Маруся труїть Грицька, а сама співає... (Остап Вишня, I, 1956, 240); * Образно. Щоб ви [слова] луну гірську будили, а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце (Леся Українка, I, 1951, 191); | ||
| + | // Додавати до чогось отрути, просочувати, насичувати щось нею. — Чуєте? Вони рубають нам виноградники! Палять їх! Землю святу труять (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 203); Труїти воду; Труїти повітря; | ||
| + | // розм. Завдавати комусь шкоди, спричиняти захворювання. Хлопці [за угорсько-німецького панування в Закарпатті] калічили себе, труїли, аби не йти до армії (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 187). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Позбавляти когось душевного спокою, рівноваги; спричиняти страждання. От якби мати вірну дружину, тиху, сумирну, щоб перед нею можна було розкрити своє серце, показати, що там наболіло, запеклося, що труїть чоловіка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 22); Полягали спати. Тільки примовкли — знову кинулась, люто сипнула з усіх кутків густа стума, труїла, обмарювала: не там вікна, не туди стіни, вся кімната тоне кудись в чорне провалля (Степан Васильченко, II, 1959, 114); | ||
| + | // Хвилювати, бентежити. Той поцілунковий напій Мене труїв, труїв (Микола Вороний, Вибр., 1959, 174); Знов-бо та солодка мука, Те гірке кохання знов Труїть і небесно мучить У недужнім серці кров (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 392); І образа, і лють, і гірке почуття власної немочі труїли йому душу, пекли думки, не давали спокою хворому серцю (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 573); Гіркі мислі труїли їй мозок (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 318). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Робити неприємним, безрадісним. Найближча і найдорожча людина, його жінка, труїла йому найкращі і найлюбіші хвилини в житті (Панас Мирний, III, 1954, 373); Минає осінь. Хоч надворі було ще тепло, але в душі крига сковувала думку, труїла молоде життя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 210); | ||
| + | // Послаблювати вияв якогось позитивного почуття. [Поліксена:] Ні, Кассандро,.. Невинна ж ти, що хвора.., що ти собі та й людям труїш радість (Леся Українка, II, 1951, 257). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:280523.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2673447.png|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=TGtboox59fQ}}. | ||
| − | == | + | ==poison на англійській мові отруїти == |
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | http://sum.in.ua/s/trujity | |
| − | + | https://www.m-translate.com.ua/uk-en/word-otruiti-translation | |
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо- | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо- | ||
германської філології]] | германської філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 13:27, 28 травня 2023
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно знає його лиха година трує, що так зараз і здохне собака. Лебед. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ТРУЇТИ, трую, труїш, недок., перех.
1. Знищувати, морити отрутою і т. ін. — Ми зрубуємо кущі, палимо їх, а коріння з філоксерою труїмо отрутою в землі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 203); — Ну й тютюн у тебе, тільки гадюк труїти (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 222); Твердили, ніби хтось ту хворість насилає, труїть худобу (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 107); // Умертвляти когось отрутою. Казка про мачуху царицю,.. що то труїла свою пасербицю (Леся Українка, V, 1956, 48); — Почнемо, — каже [вчителька], — з «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».. Маруся труїть Грицька, а сама співає... (Остап Вишня, I, 1956, 240); * Образно. Щоб ви [слова] луну гірську будили, а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце (Леся Українка, I, 1951, 191); // Додавати до чогось отрути, просочувати, насичувати щось нею. — Чуєте? Вони рубають нам виноградники! Палять їх! Землю святу труять (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 203); Труїти воду; Труїти повітря; // розм. Завдавати комусь шкоди, спричиняти захворювання. Хлопці [за угорсько-німецького панування в Закарпатті] калічили себе, труїли, аби не йти до армії (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 187).
2. перен. Позбавляти когось душевного спокою, рівноваги; спричиняти страждання. От якби мати вірну дружину, тиху, сумирну, щоб перед нею можна було розкрити своє серце, показати, що там наболіло, запеклося, що труїть чоловіка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 22); Полягали спати. Тільки примовкли — знову кинулась, люто сипнула з усіх кутків густа стума, труїла, обмарювала: не там вікна, не туди стіни, вся кімната тоне кудись в чорне провалля (Степан Васильченко, II, 1959, 114); // Хвилювати, бентежити. Той поцілунковий напій Мене труїв, труїв (Микола Вороний, Вибр., 1959, 174); Знов-бо та солодка мука, Те гірке кохання знов Труїть і небесно мучить У недужнім серці кров (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 392); І образа, і лють, і гірке почуття власної немочі труїли йому душу, пекли думки, не давали спокою хворому серцю (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 573); Гіркі мислі труїли їй мозок (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 318).
3. перен. Робити неприємним, безрадісним. Найближча і найдорожча людина, його жінка, труїла йому найкращі і найлюбіші хвилини в житті (Панас Мирний, III, 1954, 373); Минає осінь. Хоч надворі було ще тепло, але в душі крига сковувала думку, труїла молоде життя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 210); // Послаблювати вияв якогось позитивного почуття. [Поліксена:] Ні, Кассандро,.. Невинна ж ти, що хвора.., що ти собі та й людям труїш радість (Леся Українка, II, 1951, 257).
Ілюстрації
| x140px | x140px |
Медіа
.poison на англійській мові отруїти
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/trujity https://www.m-translate.com.ua/uk-en/word-otruiti-translation [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо- германської філології]]
