Відмінності між версіями «Калюк Катерина Андріївна-ПВ(ф)»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Стаття підготовлена та написана особисто. Робота до практики.)
 
 
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
''Ключові слова:'' цифрове інформаційне середовище,цифрові технології, інтеграція, цифровізація,цифрова грамотність, цифрова компетентність,цифровий інтелект.
 
''Ключові слова:'' цифрове інформаційне середовище,цифрові технології, інтеграція, цифровізація,цифрова грамотність, цифрова компетентність,цифровий інтелект.
 +
  
 
Формування цифрових навичок вважається необхідним для сучасного життя у зв’язку з тим, що в кожній  сфері людської діяльності широко впроваджуються цифрові технології. В свою чергу, необхідність впровадження цифрових технологій в освітній процес нашого закладу освіти зумовлює потребу створення цифрового інформаційно-освітнього середовища.
 
Формування цифрових навичок вважається необхідним для сучасного життя у зв’язку з тим, що в кожній  сфері людської діяльності широко впроваджуються цифрові технології. В свою чергу, необхідність впровадження цифрових технологій в освітній процес нашого закладу освіти зумовлює потребу створення цифрового інформаційно-освітнього середовища.
 
Цифрове інформаційне середовище – це інтеграція  інформаційно освітніх ресурсів, що дозволяє здобувати сучасні знання, уміння і навички.  
 
Цифрове інформаційне середовище – це інтеграція  інформаційно освітніх ресурсів, що дозволяє здобувати сучасні знання, уміння і навички.  
 
Зважаючи на зазначене, за твердженням Г. Генсерук і С. Мартинюк, «освіта людини має протікати в умовах цифрового освітнього середовища, метою якого є розвиток цифрової компетентності особистості », що є ключовим завданням ефективної розбудови інформаційного суспільства в Україні.
 
Зважаючи на зазначене, за твердженням Г. Генсерук і С. Мартинюк, «освіта людини має протікати в умовах цифрового освітнього середовища, метою якого є розвиток цифрової компетентності особистості », що є ключовим завданням ефективної розбудови інформаційного суспільства в Україні.
 
 
З метою інтеграції освітньої системи України у світові процеси «цифровізації» у 2016 році Кабінет Міністрів України презентував проєкт «Цифровий порядок денний України 2020». Серед першочергових сфер та ініціатив цифровізації України поширення цифрової освіти. У названому документі широко вживано поняття «цифрова грамотність», «цифрова компетентність», «цифровий інтелект», зокрема вказано на актуальність формування наскрізної цифрової компетентності, коли вивчення предметів відбувається через використання «цифрових технологій».
 
З метою інтеграції освітньої системи України у світові процеси «цифровізації» у 2016 році Кабінет Міністрів України презентував проєкт «Цифровий порядок денний України 2020». Серед першочергових сфер та ініціатив цифровізації України поширення цифрової освіти. У названому документі широко вживано поняття «цифрова грамотність», «цифрова компетентність», «цифровий інтелект», зокрема вказано на актуальність формування наскрізної цифрової компетентності, коли вивчення предметів відбувається через використання «цифрових технологій».
У 2019 році постали нові виклики, які спонукали до змін та впровадження сучасних технологій навчання. Педагогічні працівники закладу почали працювати на освітній платформі «Human», використовувати широкий спектр інформаційних технологій, що дає можливість провести будь-який урок на вищому технічному рівні, насичує урок інформацією, допомагає швидко здійснити комплексну перевірку засвоєння знань, вести електронний журнал.
+
На думку багатьох дослідників, політичних діячів в галузі освіти на науки, вимогою сьогодення є вирішення завдань модернізації національної освіти та її інтеграція в освітній простір Європи й світу, перехід до нових освітніх моделей, впровадження інноваційних та цифрових технологій навчання.  
 
+
Основні положення стратегічних змін знайшли відображення в нормативно-правових документах країни, зокрема: Закони України «Про освіту», Закон України «Про повну загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція Нової української школи та ін.  
З 2022 року розпочали роботу в Google  Suite E ducation за допомогою якого створили корпоративну пошту для кожного учасника освітнього процесу, налаштували курси, що дає змогу розподілити завдання, у тому числі індивідуальні, практичні роботи, тестування, навчальні відео та посилання на різноманітні сервіси, що дозволяє зробити процес навчання багатостороннім.
+
Слід зауважити, що в умовах цифрової трансформації освітнього процесу виникає необхідність підвищення рівня цифрової компетентності учасників освітнього процесу, яка охоплює технічну безпеку та технічну грамотність, інформаційну грамотність, критичне мислення, комунікацію в цифровому освітньому середовищі, створення цифрового контенту, співпрацю, навчання і самонавчання. Про потребу «підвищення цифрової компетентності слухачів, підготовки їх до подальшої роботи в сучасних умовах організації освітнього процесу в закладах освіти з урахуванням основних напрямів державної політики в галузі освіти, зокрема її цифровізації та європейського вектору розвитку» зазначається у Наказі Міністерства освіти і науки України від 10.12.2021р. № 1340 «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності».
 +
До основних напрямів цифровізації освітнього процесу належать: використання доповненої, віртуальної і змішаної реальності, хмарних технологій, мобільних та інтернет технологій, дистанційної освіти, масових відкритих онлайн курсів, гейміфікацію освітнього процесу, розвиток цифрових бібліотек.
 +
Зокрема, усе більшого поширення набуває використання цифрових освітніх ресурсів (ЦОР), популярності набувають відкриті цифрові освітні ресурси з різних галузей знань, які «передбачають набуття певного набору знань/умінь з їх перевіркою всередині та/або наприкінці вивчення курсу у формі тестування чи виконання певного роду завдань» .
 +
Цифровізація робить освітній процес більш мобільним, гнучким, персоналізованим та диференційованим, суттєво впливає на зміст освіти, методи, засоби та технології навчання, організаційні форми навчання й управління освітньо-пізнавальною діяльністю, що призводить до змін у діяльності учнів та вчителів.
 +
До основних педагогічних технологій, що забезпечують цифрове навчання відносять: адаптивне навчання, технології дистанційного, мобільного та змішаного навчання, технологію «перевернутого класу» тощо.
 
Вважаю, що компонентами цифрового середовища закладу  освіти є:управлінський компонент (Державний стандарт початкової освіти, Державний стандарт базової середньої освіти,  Державний стандарт базової середньої освіти НУШ Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, освітні програми, електронне керування); змістовний компонент (навчальні ресурси, інформаційно-методичні ресурси)організаційний компонент (організаційна структура, нормативна база)результативно-діагностичний компонент (анкетування, тести, опитування, моніторинг і т.д.).
 
Вважаю, що компонентами цифрового середовища закладу  освіти є:управлінський компонент (Державний стандарт початкової освіти, Державний стандарт базової середньої освіти,  Державний стандарт базової середньої освіти НУШ Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, освітні програми, електронне керування); змістовний компонент (навчальні ресурси, інформаційно-методичні ресурси)організаційний компонент (організаційна структура, нормативна база)результативно-діагностичний компонент (анкетування, тести, опитування, моніторинг і т.д.).
 +
Таким чином, цифровізація є одним із ключових напрямків трансформації системи освіти і передбачає використання цифрових технологій в освітньому процесі з метою забезпечення якості та доступності освіти, посилення індивідуалізації та диференціації навчання, розвитку та поглиблення цифрової 409 компетентності особистості.
  
Використання цифрових технологій та моделей навчання дозволить побудувати для кожного учасника освітнього процесу індивідуальні траєкторії навчання з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей та готовності до навчання, тим самим забезпечуючи формування необхідних компетенцій XXI століття/
+
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
 
+
1. Головко О. М. Цифрова культура та інформаційна культура: права людини в епоху цифрових трансформацій. Інформація і право. 2019. № 4. С. 37- 44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Infpr_2019_4_6
'''Джерела:'''
+
2. Наказ МОН України «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності». 2021. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennyatipovoyi-programi-pidvishennya-kvalifikaciyi-pedagogichnih-pracivnikiv-z-rozvitkucifrovoyi-kompetentnosti
 
+
3. Носкова М. В. Нормативно-правова база щодо використання інформаційних технологій у освіті України. Молодий вчений. 2017. № 6. С. 267- 270.
1.Закон України «Про оcвіту», URL:https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-profesiynu-osvitu
+
4. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 4 лют. 1998 р. № 74/98-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98- вр#Text
 
+
5. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018--р#Text
2.Нова українcька школа. Концептуальні заcади реформування cередньої школи// МОН,  2016. - 40 c.
+
6. Семеніхіна О.В., Юрченко А.О., Сбруєва А. А. та ін. Відкриті цифрові освітні ресурси в галузі ІТ: Кількісний аналіз. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Том 75, №1. С. 331-348.
 
+
7. Соснін О. Цифровізація як нова реальність України. Юридичний вісник України. 2020. 23 січ. (№ 1-2). С. 16-17.
3.Нова українcька школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. —К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 c.
+
8. Цифрова адженда України – 2020. («Цифровий порядок денний – 2020). Концептуальні засади (версія 1.0). Першочергові сфери, ініціативи, проекти «цифровізації» України до 2020 року : Проект. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
+
9. Цифрова трансформація освіти і науки. Електронний ресурс. Доступно: https://mon.gov.ua/ua/tag/cifrova-transformaciya-osviti-ta-nauki
4.Проєкт «Цифрова адженда України»// Концептуальні заcади// Грудень, 2016 
+
Жук Ю.О. Оcобиcтіcний проcтір учня в комп’ютерно-орієнтованому навчальному cередовищі. //Інформаційні технології і заcоби навчання// 2012. № 3 (29).
+
 
+
5.Биков В.Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх та наукових установ//Інформаційні технології в освіті//2011. №10 с.8-23
+
 
+
6.Литвинова С.Г. Проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу//Монографія// - К.: ЦП «Компринт», 2016. 354 с.
+
 
+
https://drive.google.com/file/d/1YvXh0qjqjrhFdBD3RiByV99D-0RUPgh5/view?usp=share_link
+

Поточна версія на 14:34, 22 травня 2023

Калюк Катерина Андріївна

Завдання, функції та компоненти цифрового середовища закладу загальної середньої освіти

Анотація: В статті розглядаються мета, завдання,компоненти, ефективне використання цифрових технологій в освітньому процесі, створення цифрового середовища закладу освіти, яке б відповідало сучасним потребам учасників освітнього процесу.

Ключові слова: цифрове інформаційне середовище,цифрові технології, інтеграція, цифровізація,цифрова грамотність, цифрова компетентність,цифровий інтелект.


Формування цифрових навичок вважається необхідним для сучасного життя у зв’язку з тим, що в кожній сфері людської діяльності широко впроваджуються цифрові технології. В свою чергу, необхідність впровадження цифрових технологій в освітній процес нашого закладу освіти зумовлює потребу створення цифрового інформаційно-освітнього середовища. Цифрове інформаційне середовище – це інтеграція інформаційно освітніх ресурсів, що дозволяє здобувати сучасні знання, уміння і навички. Зважаючи на зазначене, за твердженням Г. Генсерук і С. Мартинюк, «освіта людини має протікати в умовах цифрового освітнього середовища, метою якого є розвиток цифрової компетентності особистості », що є ключовим завданням ефективної розбудови інформаційного суспільства в Україні. З метою інтеграції освітньої системи України у світові процеси «цифровізації» у 2016 році Кабінет Міністрів України презентував проєкт «Цифровий порядок денний України 2020». Серед першочергових сфер та ініціатив цифровізації України поширення цифрової освіти. У названому документі широко вживано поняття «цифрова грамотність», «цифрова компетентність», «цифровий інтелект», зокрема вказано на актуальність формування наскрізної цифрової компетентності, коли вивчення предметів відбувається через використання «цифрових технологій». На думку багатьох дослідників, політичних діячів в галузі освіти на науки, вимогою сьогодення є вирішення завдань модернізації національної освіти та її інтеграція в освітній простір Європи й світу, перехід до нових освітніх моделей, впровадження інноваційних та цифрових технологій навчання. Основні положення стратегічних змін знайшли відображення в нормативно-правових документах країни, зокрема: Закони України «Про освіту», Закон України «Про повну загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція Нової української школи та ін. Слід зауважити, що в умовах цифрової трансформації освітнього процесу виникає необхідність підвищення рівня цифрової компетентності учасників освітнього процесу, яка охоплює технічну безпеку та технічну грамотність, інформаційну грамотність, критичне мислення, комунікацію в цифровому освітньому середовищі, створення цифрового контенту, співпрацю, навчання і самонавчання. Про потребу «підвищення цифрової компетентності слухачів, підготовки їх до подальшої роботи в сучасних умовах організації освітнього процесу в закладах освіти з урахуванням основних напрямів державної політики в галузі освіти, зокрема її цифровізації та європейського вектору розвитку» зазначається у Наказі Міністерства освіти і науки України від 10.12.2021р. № 1340 «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності». До основних напрямів цифровізації освітнього процесу належать: використання доповненої, віртуальної і змішаної реальності, хмарних технологій, мобільних та інтернет технологій, дистанційної освіти, масових відкритих онлайн курсів, гейміфікацію освітнього процесу, розвиток цифрових бібліотек. Зокрема, усе більшого поширення набуває використання цифрових освітніх ресурсів (ЦОР), популярності набувають відкриті цифрові освітні ресурси з різних галузей знань, які «передбачають набуття певного набору знань/умінь з їх перевіркою всередині та/або наприкінці вивчення курсу у формі тестування чи виконання певного роду завдань» . Цифровізація робить освітній процес більш мобільним, гнучким, персоналізованим та диференційованим, суттєво впливає на зміст освіти, методи, засоби та технології навчання, організаційні форми навчання й управління освітньо-пізнавальною діяльністю, що призводить до змін у діяльності учнів та вчителів. До основних педагогічних технологій, що забезпечують цифрове навчання відносять: адаптивне навчання, технології дистанційного, мобільного та змішаного навчання, технологію «перевернутого класу» тощо. Вважаю, що компонентами цифрового середовища закладу освіти є:управлінський компонент (Державний стандарт початкової освіти, Державний стандарт базової середньої освіти, Державний стандарт базової середньої освіти НУШ Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, освітні програми, електронне керування); змістовний компонент (навчальні ресурси, інформаційно-методичні ресурси)організаційний компонент (організаційна структура, нормативна база)результативно-діагностичний компонент (анкетування, тести, опитування, моніторинг і т.д.). Таким чином, цифровізація є одним із ключових напрямків трансформації системи освіти і передбачає використання цифрових технологій в освітньому процесі з метою забезпечення якості та доступності освіти, посилення індивідуалізації та диференціації навчання, розвитку та поглиблення цифрової 409 компетентності особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Головко О. М. Цифрова культура та інформаційна культура: права людини в епоху цифрових трансформацій. Інформація і право. 2019. № 4. С. 37- 44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Infpr_2019_4_6 2. Наказ МОН України «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності». 2021. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennyatipovoyi-programi-pidvishennya-kvalifikaciyi-pedagogichnih-pracivnikiv-z-rozvitkucifrovoyi-kompetentnosti 3. Носкова М. В. Нормативно-правова база щодо використання інформаційних технологій у освіті України. Молодий вчений. 2017. № 6. С. 267- 270. 4. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 4 лют. 1998 р. № 74/98-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98- вр#Text 5. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018--р#Text 6. Семеніхіна О.В., Юрченко А.О., Сбруєва А. А. та ін. Відкриті цифрові освітні ресурси в галузі ІТ: Кількісний аналіз. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Том 75, №1. С. 331-348. 7. Соснін О. Цифровізація як нова реальність України. Юридичний вісник України. 2020. 23 січ. (№ 1-2). С. 16-17. 8. Цифрова адженда України – 2020. («Цифровий порядок денний – 2020). Концептуальні засади (версія 1.0). Першочергові сфери, ініціативи, проекти «цифровізації» України до 2020 року : Проект. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf 9. Цифрова трансформація освіти і науки. Електронний ресурс. Доступно: https://mon.gov.ua/ua/tag/cifrova-transformaciya-osviti-ta-nauki