Відмінності між версіями «Швигати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Шви́гати, -гаю, -єш, '''''гл. ''Бросать, кидать. ''Діти швигають їли мов стрілами. ''ЗЮЗО. І. 178. | |
| + | [[Категорія:Шв]] | ||
| − | 1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97). | + | ==Сучасні словники== |
| + | ШВИРГА́ТИ (ШВИГАТИ), аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. | ||
| + | Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); | ||
| + | — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97). | ||
2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати. | 2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Швиргати.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:швигати.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:різко_кидати.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|hRqG1WxMF4Q}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/shvyrghaty | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 23:58, 20 травня 2023
Шви́гати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами. ЗЮЗО. І. 178.
Сучасні словники
ШВИРГА́ТИ (ШВИГАТИ), аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм.
1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97).
2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
