Відмінності між версіями «Обвинувачувати»
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:obvinuvachenia.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:obvinuvachenia.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:obvinuvacheniaa.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:obvinuvacheniaa.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tramp.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 11:47, 19 травня 2023
Обвинувачувати, -чую, -єш, сов. в. обвинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинять, обвинить. Ном. № 13545. Нікого не обвинувачуйте криво. Єв. Л. III. 14. Назирали, чи сцілить у суботу, щоб обвинуватити його. Єв. Мр. III. 2.
Зміст
Сучасні словники
ОБВИНУВАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВИНУВАТИТИ, ачу, атиш, док.
1. у чому і без додатка, перех. Покладати вину на кого-небудь за щось; вважати винним, звинувачувати. Бровко хоч і не обвинувачував Сагайдака у перевищенні своїх повноважень, але таке, хоч і безкорисливе, самочинство голові не сподобалось (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 131); Так осудимо, так перекоренимо його, що йому й на думку не спадало таке робити, а ми.. його обвинуватимо (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 253); // Висловлювати осуд за дії, вчинки, думки, які розцінюються як несправедливі, підступні, аморальні і т. ін. Ми, пролетаріат, обвинувачуємо капіталізм за те, що він І веде до великого виробництва через розорення селянина (Ленін, 6, 1969, 216); Вже перші уривки.. зворушили жовч моїх героїв характеру, моїх римлян, що обвинуватили мене.. в зневазі найсвятіших людських ідей (Леся Українка, IV, 1954, 133); Кожне слово [листа з фашистської неволі] застерігає, обвинувачує (Юрій Яновський, V, 1959, 176); Чи думав хто з вас, що ця хусточка знову так несподівано з'явиться з павликової кишені для того, щоб обвинуватити Павлика в хуліганському нападі на Олесю? (Олесь Донченко, VI, 1957, 50).
2. у чому і без додатка, перех., юр. Притягати до відповідальності і доводити чию-небудь вину в ході судового розслідування. — Хочу бути юристом, щоб досконало вивчити закони захисту людини, щоб вміти судити запеклого ворога, щоб обвинувачувати фашизм, бо він ще не викорчуваний (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 284); Хоч на суді і виявилося, що Грицько плів ті нісенітниці, тільки Грицька не обвинуватили (Панас Мирний, III, 1954, 59).
3. неперех., юр. Виступати в ролі судового обвинувача або на стороні обвинувачення в судовому процесі. [Орлюк:] Я не хочу, щоб ти була на суді. Не хочу, щоб ти обвинувачувала... (Олександр Довженко, I, 1958, 373). sum.in.ua),
Ілюстрації
|
|
|
|
