Відмінності між версіями «Шуги»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Шу́ги, шугу́, '''''меж., ''которымъ прогоняютъ птицъ. ''Гой шугу з лугу, райськії пташки. ''Гол...)
 
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Шу́ги, шугу́, '''''меж., ''которымъ прогоняютъ птицъ. ''Гой шугу з лугу, райськії пташки. ''Гол. IV. 547. ''Ой шуги в луги, райськії пташки. ''Мет. 331.  
 
'''Шу́ги, шугу́, '''''меж., ''которымъ прогоняютъ птицъ. ''Гой шугу з лугу, райськії пташки. ''Гол. IV. 547. ''Ой шуги в луги, райськії пташки. ''Мет. 331.  
 
[[Категорія:Шу]]
 
[[Категорія:Шу]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/shughy Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ШУ́ГИ, виг., розм. Покрик, яким відганяють свійську птицю, птахів. Шуги на попові кури! а на наші не лети, тобі очі засліпи (Номис, 1864, № 13386).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
[[Зображення:Geese111.jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:Sheep.jpg|x140px]]).
 +
 +
==Медія==
 +
{{#ev:youtube|9VHn0dZl7Yc}}.
 +
 +
 +
==Додаткова інформація==
 +
ВИГУКИ, ЯКИМИ ВІДГАНЯЛИ Й ПІДЗИВАЛИ СВІЙСЬКУ ХУДОБУ, ПТИЦЮ ТА ДИКИХ ТВАРИН
 +
<br />
 +
Гей! — гнати велику рогату худобу — корів, биків (не в ярмі)
 +
<br />
 +
Гей-гай! — гнати череду в.р.х., щоб швидше йшла на пашу або додому
 +
<br />
 +
Тпруч! Тпручи’! Тпручки’! (тпру — вібрація губ) — одганяти телят
 +
<br />
 +
Цоб! — на биків (волів) у ярмі, щоб завертали направо
 +
<br />
 +
Цабе’! — те ж саме наліво
 +
<br />
 +
Цоб-цабе’! — те ж саме, щоб рушали з місця або швидше йшли (прямо)
 +
<br />
 +
Тпру! (вібрація губ) — спиняти коней і вільних, і загнузданих
 +
<br />
 +
Др-р-р! — те ж саме
 +
<br />
 +
Гиря’! — гнати кіз, овець
 +
<br />
 +
Бирь-бирь! — підзивати овець
 +
<br />
 +
Чуч! Чучу’! — відганяти свиней
 +
<br />
 +
Паця’! — відганяти поросят
 +
<br />
 +
Паць-паць! — підгукувать поросят
 +
<br />
 +
Кшь-шь! Киш! Киша’! — відганяти курей
 +
<br />
 +
Тук-тук-тук! — звати курей
 +
<br />
 +
Ту’коньки-ту’коньки! — звати курчат
 +
<br />
 +
Ку’рі-ку’рі! — звати курей
 +
<br />
 +
Гиля’! — гнати гусей і качок
 +
<br />
 +
Гулі-гулі! — звати гусей
 +
<br />
 +
Гусі-гусі! — також
 +
<br />
 +
Утя’! — одганяти качок
 +
<br />
 +
Кача’! — одганяти качку
 +
<br />
 +
Цібе’! — одганяти собак
 +
<br />
 +
Цібе’, бода’й би ти здох! Чий ві’н?! — одганяти чужого собаку
 +
<br />
 +
Куть-ку’тю! — підзивати цуценят або малих собак
 +
<br />
 +
Кутю’к, кутю’к! — заспокоювати й гратися з цуценям
 +
<br />
 +
Тпрусь! (вібрація губ) — гнати котів
 +
<br />
 +
Кс-с-с! — звати котів
 +
<br />
 +
Гай! Гай-гай! — лякати гав (ворон), галок, сорок, граків, сойок, шулік та інших великих диких птахів
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка ісучасність|підрозділ=Факультет романо-германської філології}}

Поточна версія на 12:27, 15 травня 2023

Шу́ги, шугу́, меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Гол. IV. 547. Ой шуги в луги, райськії пташки. Мет. 331.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШУ́ГИ, виг., розм. Покрик, яким відганяють свійську птицю, птахів. Шуги на попові кури! а на наші не лети, тобі очі засліпи (Номис, 1864, № 13386).

Ілюстрації

Geese111.jpg Sheep.jpg).

Медія

.


Додаткова інформація

ВИГУКИ, ЯКИМИ ВІДГАНЯЛИ Й ПІДЗИВАЛИ СВІЙСЬКУ ХУДОБУ, ПТИЦЮ ТА ДИКИХ ТВАРИН
Гей! — гнати велику рогату худобу — корів, биків (не в ярмі)
Гей-гай! — гнати череду в.р.х., щоб швидше йшла на пашу або додому
Тпруч! Тпручи’! Тпручки’! (тпру — вібрація губ) — одганяти телят
Цоб! — на биків (волів) у ярмі, щоб завертали направо
Цабе’! — те ж саме наліво
Цоб-цабе’! — те ж саме, щоб рушали з місця або швидше йшли (прямо)
Тпру! (вібрація губ) — спиняти коней і вільних, і загнузданих
Др-р-р! — те ж саме
Гиря’! — гнати кіз, овець
Бирь-бирь! — підзивати овець
Чуч! Чучу’! — відганяти свиней
Паця’! — відганяти поросят
Паць-паць! — підгукувать поросят
Кшь-шь! Киш! Киша’! — відганяти курей
Тук-тук-тук! — звати курей
Ту’коньки-ту’коньки! — звати курчат
Ку’рі-ку’рі! — звати курей
Гиля’! — гнати гусей і качок
Гулі-гулі! — звати гусей
Гусі-гусі! — також
Утя’! — одганяти качок
Кача’! — одганяти качку
Цібе’! — одганяти собак
Цібе’, бода’й би ти здох! Чий ві’н?! — одганяти чужого собаку
Куть-ку’тю! — підзивати цуценят або малих собак
Кутю’к, кутю’к! — заспокоювати й гратися з цуценям
Тпрусь! (вібрація губ) — гнати котів
Кс-с-с! — звати котів
Гай! Гай-гай! — лякати гав (ворон), галок, сорок, граків, сойок, шулік та інших великих диких птахів










{{subst:Шаблон:Словник Грінченка ісучасність|підрозділ=Факультет романо-германської філології}}