Відмінності між версіями «Глоба»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Глоба, -би, '''''ж. ''1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хл...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Глоба, -би, '''''ж. ''1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. ''Оце мені глоба на шию з отцією роботою! ''
 
'''Глоба, -би, '''''ж. ''1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. ''Оце мені глоба на шию з отцією роботою! ''
 
[[Категорія:Гл]]
 
[[Категорія:Гл]]
 +
Глоба, поту, ч. 1. Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога. Пан писар був у клопоті: він сам гаразд не знав, чого хотять «доктори» (Коцюб., І, 1955, 194); За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі. Мов серце сповнялось клопотом (Сам., І, 1958, 190); - Та нам це такий оце клопіт, що й вечеря не в вечерю; хлопець десь дівся (Вас., II, 1959, 351); // Труднощі, пов'язані з вихованням, доглядом кого-, чого-небудь. Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий (Укр.. присл.., 1955, 129); Не мала баба клопоту та купила порося (Укр.. присл.., 1955, 272); // Думка про справи, що турбують, хвилюють когось. Писати ж тоді, коли чоловік перевтомлений і має обтяжену клопотами голову, дуже трудно (Коцюб.. III, 1956, 293); Вибіг Денис із школи з повною головою клопоту (Коп., Подарунок, 1956, 6).
 +
 +
Мати клопіт з ким-чим -- мати зайву турботу, неприємність, неспокій. [Люцій:] Я мав з ним клопіт! Та зате вже певен, що з ним заснула наша небезпека (Л. Укр., II, 1951, 415); На клопіт чий - на шкоду, на біду комусь. Оповідання того [«Дорогою ціною»] на свій превеликий клопіт видав я власним коштом 500 примірників, а тепер не знаю, як би його збути (Коцюб., III, 1956, 223); Наробити клопоту кому - зробити неприємність комусь, принести неспокій, тривогу. [Молодиця:] Щоб уже він [чоловік], клятий, сам посатанів, як такого мені лиха та клопоту наробив! (Мирний, V, 1955, 131).
 +
 +
2. Заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання, здійснення. В місті менше клопоту: нема там цього клопітливого сільського господарства, тих поганих волів, овець, свиней, курей, гусей (Н.-Лев., IV, 1956, 105); Коли б спочити хоч кілька місяців, залишити десь далеко свої щоденні клопоти й турботи - то може б чоловік що й зробив (Коцюб., III, 1956, 256); Батькові клопоту біля «Москвича» вистачило до пізньої ночі, ще зосталося й на ранок (Гончар, Тронка, 1963, 178); // Піклування про кого-, що-небудь. Йому [лейтенантові] належало взяти клопіт за всіх - за їхнє життя (Гончар, ЦІ, 1959, 142).
 +
 +
Без клопоту - без труднощів, не докладаючи зусиль. Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий його працю без клопоту поїдає! (Мирний, IV, 1955, 295); За клопотами - будучи зайнятим різними справами, перебуваючи в турботах. За щоденними клопотами і роботою Докія не помітила, як Дмитро з напівпарубка парубком став (Стельмах, II, 1962, 326).
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно гуманітарних наук]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Версія за 15:36, 9 травня 2023

Глоба, -би, ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою! Глоба, поту, ч. 1. Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога. Пан писар був у клопоті: він сам гаразд не знав, чого хотять «доктори» (Коцюб., І, 1955, 194); За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі. Мов серце сповнялось клопотом (Сам., І, 1958, 190); - Та нам це такий оце клопіт, що й вечеря не в вечерю; хлопець десь дівся (Вас., II, 1959, 351); // Труднощі, пов'язані з вихованням, доглядом кого-, чого-небудь. Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий (Укр.. присл.., 1955, 129); Не мала баба клопоту та купила порося (Укр.. присл.., 1955, 272); // Думка про справи, що турбують, хвилюють когось. Писати ж тоді, коли чоловік перевтомлений і має обтяжену клопотами голову, дуже трудно (Коцюб.. III, 1956, 293); Вибіг Денис із школи з повною головою клопоту (Коп., Подарунок, 1956, 6).

Мати клопіт з ким-чим -- мати зайву турботу, неприємність, неспокій. [Люцій:] Я мав з ним клопіт! Та зате вже певен, що з ним заснула наша небезпека (Л. Укр., II, 1951, 415); На клопіт чий - на шкоду, на біду комусь. Оповідання того [«Дорогою ціною»] на свій превеликий клопіт видав я власним коштом 500 примірників, а тепер не знаю, як би його збути (Коцюб., III, 1956, 223); Наробити клопоту кому - зробити неприємність комусь, принести неспокій, тривогу. [Молодиця:] Щоб уже він [чоловік], клятий, сам посатанів, як такого мені лиха та клопоту наробив! (Мирний, V, 1955, 131).

2. Заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання, здійснення. В місті менше клопоту: нема там цього клопітливого сільського господарства, тих поганих волів, овець, свиней, курей, гусей (Н.-Лев., IV, 1956, 105); Коли б спочити хоч кілька місяців, залишити десь далеко свої щоденні клопоти й турботи - то може б чоловік що й зробив (Коцюб., III, 1956, 256); Батькові клопоту біля «Москвича» вистачило до пізньої ночі, ще зосталося й на ранок (Гончар, Тронка, 1963, 178); // Піклування про кого-, що-небудь. Йому [лейтенантові] належало взяти клопіт за всіх - за їхнє життя (Гончар, ЦІ, 1959, 142).

Без клопоту - без труднощів, не докладаючи зусиль. Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий його працю без клопоту поїдає! (Мирний, IV, 1955, 295); За клопотами - будучи зайнятим різними справами, перебуваючи в турботах. За щоденними клопотами і роботою Докія не помітила, як Дмитро з напівпарубка парубком став (Стельмах, II, 1962, 326).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання