Відмінності між версіями «З’їжа»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | З'ЇЖА, і, ж., діал. | |
| + | |||
| + | 1. Їжа. Корисна в городі з'їжа, он які гладкі відтіля вертаються! (Мирний, IV, 1955, 296); Привіз учора Остап копу жита з поля на з'їжу - молотити стали ціпами вдвох (Головко, II, 1957, 424). | ||
| + | |||
| + | 2. Витрата їжі. Вона була вже матір'ю.. Горпині було й соромно перед людьми і для себе невигодно [невигідно]: лишня з'їжа, лишній рот у її сім'ю (Мирний, І, 1954, 63); [Герасим (до Копача) :] Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд [пудів] тридцять борошна, не вспієш оглянуться - вже з'їли (К.-Карий, І, 1960, 388); З'їжа була велика: хліба було обмаль. Секлетин батько насилу настачав хліба на свою велику сім'ю (Н.-Лев., IV, 1956, 217). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 14: | Рядок 18: | ||
|} | |} | ||
| − | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [[Їжа]] | ||
| + | [[Їда]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c. | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/Z.jizha З'ЇЖА] | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 19:47, 19 квітня 2023
З’їжа, -жі, ж. Ѣда, потребленіе, съѣденіе. На з’їжу чимало дечого купили. Да там з’їжі, Господи! таки ж п’ять душ прогодуй що дня.
Сучасні словники
З'ЇЖА, і, ж., діал.
1. Їжа. Корисна в городі з'їжа, он які гладкі відтіля вертаються! (Мирний, IV, 1955, 296); Привіз учора Остап копу жита з поля на з'їжу - молотити стали ціпами вдвох (Головко, II, 1957, 424).
2. Витрата їжі. Вона була вже матір'ю.. Горпині було й соромно перед людьми і для себе невигодно [невигідно]: лишня з'їжа, лишній рот у її сім'ю (Мирний, І, 1954, 63); [Герасим (до Копача) :] Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд [пудів] тридцять борошна, не вспієш оглянуться - вже з'їли (К.-Карий, І, 1960, 388); З'їжа була велика: хліба було обмаль. Секлетин батько насилу настачав хліба на свою велику сім'ю (Н.-Лев., IV, 1956, 217).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c.
