Відмінності між версіями «Чура»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Чура, -ри, '''''м. ''= '''Джура 1. '''''То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» ''АД....)
 
(Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Чура, -ри, '''''м. ''= '''Джура 1. '''''То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» ''АД. І. 248. ''Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого». ''Нп.  
 
'''Чура, -ри, '''''м. ''= '''Джура 1. '''''То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» ''АД. І. 248. ''Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого». ''Нп.  
 
[[Категорія:Чу]]
 
[[Категорія:Чу]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
Словник української мови:
 +
 +
Чура, цю́ра або джура — так називали в Україні в 16—18 століттях зброєносця, учня у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом із козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Походження терміну джура точно не визначено. Очевидно, це спільне індоєвропейське поняття  — чи слово з іранських мов (скіфів/сарматів), занесене в Подніпров'я. В іранських мовах воно означає «товариш».
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чура.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цура.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільногуманітарних наук]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Поточна версія на 19:11, 19 квітня 2023

Чура, -ри, м. = Джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» АД. І. 248. Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого». Нп.

Сучасні словники

Словник української мови:

Чура, цю́ра або джура — так називали в Україні в 16—18 століттях зброєносця, учня у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом із козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Походження терміну джура точно не визначено. Очевидно, це спільне індоєвропейське поняття — чи слово з іранських мов (скіфів/сарматів), занесене в Подніпров'я. В іранських мовах воно означає «товариш».

Ілюстрації

Чура.jpg Цура.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання