Відмінності між версіями «Човгатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/s/chovghatysja |
Версія за 16:56, 18 квітня 2023
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = Човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 347.
ЧОВГАТИСЯ, ається, недок., розм.
1. Тертися, скребтися по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. Хтось у саду, мов чуже, човгається (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 539); Доморослий панцирник — один на всю республіку — сопів і човгався по головній путі, маневрував (Яків Качура, II, 1958, 387).
2. Вертітися, соватися, вовтузитись. Вона [дитина] почина човгатись на руках у няньки, намагаючись до кота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 151).