Відмінності між версіями «Витуряти»
(Створена сторінка: '''Витуря́ти, -ря́ю, -єш, '''сов. в. '''витурити, -рю, -риш, '''''гл. ''Прогонять, прогнать, вытѣснить,...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''ВИТУРЯ́ТИ''', яю, яєш, недок., '''ВИ́ТУРИТИ''', рю, риш, док., перех., розм. - Спроваджувати кого-небудь, звільнятися від чиєїсь присутності. |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Ви]] |
| + | "— Ого, — мовила сама собі Оксана Сергіївна, — доведеться витурювати непроханих пожильців!" (Юрій Яновський, II, 1954, 68); | ||
| + | "Почали вдвох радитися, як би дідову дочку витурити з дому, щоб її не було!" | ||
| + | (Українські народні казки, 1951, 333); | ||
| + | Усе думав [Корній] про те, як би йому відсіля, з хутора, Демка витурити (Борис Грінченко, I, 1963, 408); | ||
| + | 2. Грубо виганяти, проганяти кого-небудь. Він з тріском розчинив протрухлі двері і, покриваючись шашільним пилком, витурив Матвія (Михайло Стельмах, I, 1962, 86). | ||
| + | 3. Витурити в три шиї (втришия, в шию) кого — дуже грубо прогнати. — Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 121); — Якщо ви.. не вийдете з кабінету, я подзвоню зараз Радивонові, і він вас витурить у шию (Григорій Тютюнник, Вир.. 1964, 147). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style= width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; bord bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"| - valign="top" | ||
| + | | style="width:20%; padding-top:lem;"| [[Зображення:vyturiaty180423.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==В інших мовах== | ||
| + | Banish(англ.)/ˈbænɪʃ/-(verb) banish somebody (from…) (to…) to order somebody to leave a place, especially a country, as a punishment. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 521. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 03:11, 18 квітня 2023
ВИТУРЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВИ́ТУРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. - Спроваджувати кого-небудь, звільнятися від чиєїсь присутності. "— Ого, — мовила сама собі Оксана Сергіївна, — доведеться витурювати непроханих пожильців!" (Юрій Яновський, II, 1954, 68); "Почали вдвох радитися, як би дідову дочку витурити з дому, щоб її не було!" (Українські народні казки, 1951, 333); Усе думав [Корній] про те, як би йому відсіля, з хутора, Демка витурити (Борис Грінченко, I, 1963, 408); 2. Грубо виганяти, проганяти кого-небудь. Він з тріском розчинив протрухлі двері і, покриваючись шашільним пилком, витурив Матвія (Михайло Стельмах, I, 1962, 86). 3. Витурити в три шиї (втришия, в шию) кого — дуже грубо прогнати. — Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 121); — Якщо ви.. не вийдете з кабінету, я подзвоню зараз Радивонові, і він вас витурить у шию (Григорій Тютюнник, Вир.. 1964, 147).
Ілюстрації
|
В інших мовах
Banish(англ.)/ˈbænɪʃ/-(verb) banish somebody (from…) (to…) to order somebody to leave a place, especially a country, as a punishment.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 521.
