Відмінності між версіями «Швигати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології}})
Рядок 1: Рядок 1:
−
ШМИГА́ТИ
+
ШВИГА́ТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм.
  
−
1. Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь. Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124);
+
1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97).
−
//  Швидко пролітати (про птахів); шугати. З глиною в дзьобах дрібних шмигають скрізь ластівки (Іван Франко, XIII, 1954, 307);
+
−
//  рідко. Швидко переміщатися. Не лише багаж, але й пасажирів до літака, який стоїть в ста метрах, підвозять відкритими, зручними автопоїздами. На таких же поїздах шмигають по аеродрому туристи (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 22); Показувалась, знявши хмари пилюки, машина і тут же зникала в куряві, шмигали велосипеди (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 110).
+
  
−
2. Швидко рухатися в різних напрямках, кидатися в різні боки; шастати, метатися.
+
2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати.
−
Ніхто не входив до них [хат], тільки шмигали сюди й туди здичавілі без господарів коти (Олесь Гончар, III, 1959, 13);  
+
−
Всю увагу сірої ворони привертали калюжки, в яких шмигала риб'яча дрібнота (Олесь Донченко, V, 1957, 30)
+
−
 
+
−
3. рідко. Швидко і з шумом рухатися, виконуючи якусь дію. Три коси шмигали, пшениця падала (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 204).
+

Версія за 13:52, 17 квітня 2023

ШВИГА́ТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм.

1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97).

2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Швигати&oldid=365817