Відмінності між версіями «Жалосник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
+ | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | |||
ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435). | ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435). | ||
Версія за 11:26, 17 квітня 2023
Жалосник, -ка, м. = Жалібник. Ном. № 4823.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435).