Відмінності між версіями «Розмружити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Розмружити, -жу, -жиш, '''''гл. ''Раскрыть (глаза). ''А лях тужить вдень і вночі, не розмружить ...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Розмружити, -жу, -жиш | + | '''Розмружити,''' -жу, -жиш |
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| + | |||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
| + | '''Розмружити, -жу, -жиш,''' гл. Раскрыть (глаза). ''А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей.'' Чуб. V. 236. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/rozmruzhyty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | '''РОЗМРУЖИТИ, жу, жиш,''' док., перех., розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити. ''Не мрію, ні, повіки я розмружив — іронія і гордість на лиці, іронія...'' (Павло Тичина, I, 1946, 119). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:розмружити.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:розмружити2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови. Том ІV: Р-Я. 1909. — Стор. 53. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 749. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 18:05, 15 квітня 2023
Розмружити, -жу, -жиш
Словник Грінченка
Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей. Чуб. V. 236.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РОЗМРУЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити. Не мрію, ні, повіки я розмружив — іронія і гордість на лиці, іронія... (Павло Тичина, I, 1946, 119).
Ілюстрації
|
|
Джерела та література
Словарь української мови. Том ІV: Р-Я. 1909. — Стор. 53.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 749.
