Відмінності між версіями «Парувати»
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/paruvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
'''ПАРУВАТИ 1, ує, недок.''' | '''ПАРУВАТИ 1, ує, недок.''' | ||
| Рядок 29: | Рядок 31: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парування.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парування2.jpg|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парування3.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 81. | ||
| + | |||
| + | Етимологічний словник української мови - Том 5. — Стор. 98. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 16:56, 15 квітня 2023
Парува́ти, -ру́ю, -єш
Словник Грінченка
Парува́ти, -ру́ю, -єш
1)Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Борз. у. Вареники, знаєте, парують на столі. Св. Л. 222. Хліви його від молока парують. К. Іов. 47.
2)Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують. Нп.
3)Случать.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПАРУВАТИ 1, ує, недок.
1. Виділяти, випускати з себе пару, тепло, вологу внаслідок нагрівання, охолодження, висихання. Самовар парував і кипів на столі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215); Пахло весною, земля парувала (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 425); На столі парують страви: Борщ, свинина і приправи (Микола Шпак, Вибр., 1952, 72); Обличчя.. привітно, по-святковому всміхалися, паруючи гарячим диханням на холоді (Іван Ле, Право.., 1957, 268); Його оббрьохані штаненята аж парують на лежанці (Михайло Стельмах, I, 1962, 303).
2. Бути теплим і насиченим парою. Велика вологість у теплому повітрі створює духоту. Повітря, як кажуть, «парує» (Наука і життя, 8, 1958, 47).
ПАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех.
1. Об'єднувати в пари. [Кассандра:] Правда й щастя! Як легко ти паруєш їх, Креузо! (Леся Українка, II, 1951, 262); // Добирати під пару до чогось. Вкриті столи вже і лавка Цвітом пахучих степів: Травку парує до травки, В банки складає [Микола] жуків (Степан Олійник, Вибр., 1959, 145); // Зводити до пари двох людей. Се ж моє весілля грають, се ж мене з ним парують (Панас Мирний, I, 1954, 94); Її взяв за себе Мусій Половець.., непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову. Та така вже любов і так вона парує (Юрій Яновський, I, 1954, 266).
2. Зводити, злучати самку й самця. Борис обережно, по-хазяйському підв'язав йому [голубу] крила і пустив у спеціальну клітку, де він парував нових голубів (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 15).
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 81.
Етимологічний словник української мови - Том 5. — Стор. 98.
